— битва між військами туровського кн. Святополка (див. Святополк Окаянний) і новгородського кн. Ярослава Володимировича біля м. Любеча (тепер с-ще м. т. Черніг. обл.). Після смерті великого князя київського Володимира Святославича (1015) почалася міжусобна боротьба за великокнязівський престол між його синами. Один з них — Святополк — наказав убити своїх братів Бориса і Гліба та древлянського кн. Святослава. Брат Святополка Ярослав Володимирович, дізнавшись про це, зібрав військо з новгородців (40 тис.) і виступив проти нього. В 1016 під Любечем військо Святополка було розгромлено (сам він втік у Польщу). Ярослав став великим князем київським (див. Ярослав Мудрий).
|
