Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow пере-пери arrow ПЕРЕДВІДРОДЖЕННЯ
   

ПЕРЕДВІДРОДЖЕННЯ

Преренесанс —період, що передував Відродженню, процес визрівання його культури в пізньому середньовіччі. Визначальні риси П.— пробудження інтересу до античної спадщини, до певних аспектів реального світу, до людської особистості, але ще в рамках загального середньовічного світогляду. Свій початок П. бере з Візантії, де проявилося вже в 11—12 ст., поступово поширюючись на пд.-слов'янські країни—Сербію, Македонію, Болгарію, а також на Грузію й Вірменію. Нові віяння і стилі проникали і в сх.-слов'ян. країни. Тут у л-рі 14—1-ої пол. 15 ст. набув популярності стиль "плетіння словес", щедрі риторичні оздоби якого, що походили від пізньої античності, служили і засобом вираження нового, індивідуально-емоційного змісту. Найвідомішим представником цього стилю є рос. письменник Єпіфаній Премудрий. Аналогічні процеси відбувалися і в образотворчому мистецтві того часу. Так, в укр. живописі спостерігається розширення іконографічних типів і сюжетів, "приземлення" божественного та його наближення до людського рівня, збагачення образної мови й худож. засобів. Найяскравіший прояв П. в сх.-слов'ян. мистецтві — живопис Андрія Рубльова, який у своєрідному стилі долав релігійно-церковну трансцендентність, передавав багатство і красу людських почуттів. Проте П. у Сх. і Пд.-Східній Європі не переросло у Відродження внаслідок несприятливих істор. умов (монголо-татарське і османське завоювання та поневолення). У 13—15 ст. П. охоплює також Зх. Європу, найраніше — Італію, де проявляється у своїй класичній формі як підготовча стадія Відродження. Найвидатнішими митцями італ. П. були: в л-рі—Данте, в живописі—Джотто, в скульптурі — Ніколо Пізано (див. також Проторенесанс). У їхній творчості виявляється інтерес до реального світу, самоусвідомлення особистості, пластичне відтворення характерів і сцен, а водночас — неспроможність подолати середньовічні уявлення, традицію символіко-алегоричного мислення. В ін. країнах Зх. Європи преренесансні віяння й тенденції інтенсивно проявляються в 14—1-й пол. 15 ст., також безпосередньо передуючи Відродженню. Видатною постаттю англ. П. є Д. Чосер, франц. — Ф. Війон, нідерландського — Я. Ван Ейк.

Літ.: Фрейберг Л. А., Попова Т. В. Византийская литература эпохи расцвета IX—XV вв. М., 1978; Голенищев-Кутузов И. Н. Предренессансные процессы в культуре южных славян до турецкого завоевания и византийская традиция. В кн.: Голенищев-Кутузов И. Н. Славянские литературы. М., 1973; Лихачев Д. С. Предвозрождение на Руси в конце XIV — первой половине XV века. В кн.: Литература епохи Возрождения и проблемы всемирной литературы. М., 1967; Наливайко Д. С. Искусство: направления, течения, стили. К., 1981.

Д. С. Наливайко.