Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow нас-нач arrow НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХОД
   

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХОД

—вся знову створена вартість у сфері матеріального виробництва за певний відрізок часу (звичайно за рік); частина сукупного суспільного продукту, що лишається після заміщення спожитих засобів виробництва. Н. д. є узагальнюючим показником екон. розвитку країни, джерелом розширеного відтворення і задоволення потреб людей. За натурально-речовою формою Н. д. складається з маси вироблених предметів споживання і тієї частини засобів виробн., яка йде на виробниче нагромадження і яка призначена для розширення виробн. і збільшення резервів. За вартісною формою Н. д. включає вартість, створену необхідною працею і додатковою працею. За капіталізму Н. д.— це сума змінного капіталу (у) і додаткової вартості (т). Характер процесу виробн. і темпи зростання Н. д., принципи його розподілу й використання визначаються панівним способом виробництва, рівнем розвитку продуктивних сил, формою власності на засоби виробн. В капіталістичному суспільстві Н. д.— результат експлуатації найманої праці капіталом. Розподіл його здійснюється в інтересах експлуататорських класів. Якщо 1909 у США частка робітників у Нац. доході становила 39,3%, то 1965 вона зменшилася до 24,4%, у Великобританії знизилася з 42,7% у 1891 до 26% у 1963. На частку трудящих мас США й Великобританії, які становлять 90% населення, припадає лише 40% Н. д., тоді як частка десятої частини — великої буржуазії становить 60% (1980). При цьому значна частина Н. д. капіталістичного суспільства йде на паразитичне споживання експлуататорськими класами. Отже реальна дійсність капіталістичного світу повністю спростовує вигадки ідеологів монополістичної буржуазії, що нібито сучас. капіталізм став "загального добробуту державою", де відбувається "революція в доходах" тощо. Насправді ж частка робітничого класу і всіх трудящих у Н. д. постійно зменшується. У країнах соціалізму Н. д. створюється працею вільних від експлуатації робітників, є власністю всього суспільства і планомірно використовується в його інтересах. Як і сукупний суспільний продукт, Н. д. створюється лише в сфері матеріального виробництва. Зростання фіз. обсягу Н. д. визначається діянням таких факторів: збільшенням чисельності працівників матеріального виробн., тобто маси живої праці, підвищенням економічної ефективності соціалістичного виробництва внаслідок підвищення продуктивності праці та ефективного використання засобів виробництва. Гол. з цих факторів, особливо в умовах науково-технічної революції, є зростання продуктивності праці. В СРСР за рахунок цього фактора 1976—79 одержано понад 3/4 приросту Н. д. Переваги планової соціалістичної економіки забезпечують більш високі темпи зростання Н. д. в соціалістичних країнах, ніж у капіталістичних. За 1951— 79 середньорічний приріст його в країнах соціалізму становив 7,5%, в розвинутих капіталістич. країнах — 4,2%, у т. ч. в СРСР і США відповідно 7,6% і 3,5%. Обсяг Н. д. Союзу PCP, зокрема Укр. PCP, постійно зростає (табл.). Внаслідок первинного розподілу Н. д. створюються, з одного боку, централізований чистий доход д-ви і чистий доход держ. і кооп. підприємств, а з другого — особисті доходи працівників сфери матеріального виробн. Потім відбувається процес перерозподілу Н. д. гол. чин. через бюджет державний, а також через оплату послуг підприємств невиробничої сфери і механізм планового ціноутворення. Регулюючи розподіл і перерозподіл Н. д., соціалістична д-ва забезпечує фінанс. ресурсами розвиток усього сусп. виробн. і певних його галузей, потреби невиробничої сфери і зайнятих у ній працівників, створення необхідних резервів і страхових запасів, утримання непрацездатних членів суспільства. Внаслідок розподілу й перерозподілу Н. д. утворюються фонд споживання і фонд нагромадження. Частка першого в соціалістичних країнах становить бл. 3/4 Н. д., другого — 1/4. В Рад. Союзі 1979 із заг. суми Н. д., використаного на споживання й нагромадження, у фонд споживання для задоволення матеріальних і духовних потреб народу надійшло 323,7 млрд. крб., у фонд нагромадження — для розширення виробн., капітального будівництва у невиробничій сфері і приросту резервів — 107,2 млрд. крб. За соці алізму фонд нагромадження і фонд споживання перебувають в органічній єдності, між ними підтримується оптимальне співвідношення, яке забезпечує одночасно і зростання нар. добробуту і розширення соціалістичного виробн. Нагромадження за соціалізму є матеріальною основою, умовою піднесення життєвого рівня трудящих.

Літ.: Маркс К. і Енгельс Ф. Твори: т. 19. Маркс К. Критика Готської програми; т. 25, ч. 2. Маркс К. Капітал, т. 3; Ленін В. І. Повне зібрання творів: т. 2. До характеристики економічного романтизму; т. 3. Розвиток капіталізму в Росії; т. 33. Держава і революція; Матеріали XXVI з'їзду КПРС. К., 1981; Национальный доход в социалистическом обществе. M., 1977; Абалкин Л. И. Конечные народнохозяйственные результаты. М., 1978.

В. О. Хилько.

Національний доход - leksika.com.uaНаціональний доход - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази