Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow сніж-солон arrow СОКРАТ
   

СОКРАТ

(470/469 до н. е., Афіни — 399 до н. е., там же) — давньогрец. філософ-ідеаліст. Жив в Афінах. Творів не писав, свої погляди поширював в усних бесідах у гуртку своїх прихильників (Платон, Ксенофонт та ін., твори яких є гол. джерелами відомостей про його життя й погляди). Творцем світу вважав божественний розум, обстоював учення про первісну божественну доцільність світу (див. Телеологія). Пізнання природи заперечував як нечестиве втручання у діяння богів. Мету філософії вбачав у пізнанні самої людини, її моральних принципів. Звідси його теза — "пізнай самого себе". Осн. положенням етики С. є твердження про тотожність знання і доброчесності. С. визнавав три види доброчесності: поміркованість, хоробрість і справедливість. Виходячи з цього, С. критикував усі форми держ. правління, якщо вони порушують справедливість. Розглядав діалектику як мистецтво досягнення істини шляхом розкриття суперечностей у судженнях співрозмовника. Його метод питань, що передбачав критичне ставлення до догматичних тверджень, почали називати сократівською "іронією". Був обвинувачений у "безбожжі" і приречений на смерть (помер, прийнявши отруту).

В. С. Дмитриченко.

Сократ - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази