імені Шевченка. Засн. 15.ІІІ 1919 у Києві на базі Державного драматичного театру. Колектив очолили І. Мар'яненко (комісар) та О. Загаров (гол. режисер). Офіційно театр було відкрито 15.IV 1919 виставою "Ткачі" Г. Гауптмана. В кінці квітня 1919 до нього приєднано "Молодий театр". Гол. режисером було призначено Л. Курбаса, черговим — О. Загарова. У складі трупи: І. Замичковський, М. Тінський, Ф. Левицький, Г. Маринич, С. Паньківський, Д. Ровинський; І. Садовський, О. Зініна, Л. Гаккебуш, Г. Борисоглібська, Є. Сидоренко, Г. Юра, М. Терещенко, С. К. Бондарчук, В. Василько, С. Семдор, П. Самійленко, К. Кошевський, О. Ватуля, О. Юра-Юрський, П. Долина, В. Чистякова. Під час денікінщини театр припинив діяльність, а після визволення 16.ХІІ 1919 Червоною Армією Києва від білогвардійців відновив (з 20.ХІІ) вистави. До 106-ї річниці з дня народження Т. Г. Шевченка Л. Курбас у власній інсценізації здійснив виставу "Гайдамаки", яка набула агітаційно-пропагандистського звучання. Протягом квітня 1919 — травня 1920 склад трупи змінювався. З театру виділилися дві групи акторів колишнього "Молодого театру": група на чолі з Г. Юрою (заснувала Укр. драм. театр ім. І. Франка, з 1926 — у Києві) і група, очолювана Л. Курбасом (створила "Кийдрамте"). Склад театру поповнився режисерами К. Бережним, О. Смирновим і О. Смирновою-Іскандер, акторами Г. Мещерською, П. Милорадовичем та ін. Завідуючим літ. частиною був спочатку М. Вороний, згодом П. Тичина; завідуючим муз. частиною — Н. Пруслін. У театрі працювали художники А. Петрицький, В. Кричевський, К. Єлева, комісаром був О. Довженко. В репертуарі театру: "Камінний господар", "Адвокат Мартіан", "Оргія", драматичні етюди ("На руїнах", "Вавілонський полон") Лесі Українки, "Одруження" і "Ревізор" М. Гоголя. "По дорозі в казку" О. Олеся, "Приборкання непокірної" У. Шекспіра, "Ткачі" Г. Гауптмана, "Міщанин-шляхтич" і "Тартюф" Ж. Б. Мольєра, "Загибель „Надії"" Г. Гейєрманса, "Північні велетні" Г. Ібсена, "Свобода" М. Потшера, "Мораль пані Дульської"Г. Запольської, "Чорт та шинкарка" С. Крживошевського та ін. З зими 1923 і до поч. сезону 1927—28 театр був пересувним і мав різні назви. Гастролював у Харкові (1923), на Полтавщині, Катеринославщині, Херсонщині, в Таврії (1924), в Полтаві, Сумах, Лубнах, Лохвиці, Хоролі, Миргороді, Черкасах (1925), Луганську (тепер Ворошиловград), Сталіно (тепер Донецьк), Артемівську, Макіївці, Маріуполі (тепер Жданов)—всі 1926, та ін. містах України. З 1927 — стаціонарний Дніпропетровський український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка.
П. І. Тернюк.
