Аполлон Миколайович [23.V (4.VI) 1821, Москва — 8 (20). III 1897, Петербург] — рос. поет. Друкуватися почав 1835. Перша зо. "Вірші" (1842). Демократичними настроями позначені поеми "Дві долі" (1845), "Машенька", "Панночка" (обидві—1846),близькі до натуральної школи. Писав вірші про рос. природу ("Весна", "Ластівки", "Пахне сіном над лугами" та ін.). В 50—60-х pp. стає прихильником теорії "чистого мистецтва". Автор віршів на істор. тематику — "Хто він?" (1868), "Біля труни Грозного" (1887), циклу "З слов'янського світу" та ін.; поем "Три смерті" (1857), "Смерть Люція" (1863), "Два світи" (1871). Перекладач "Слова о полку Ігоревім" (1870), "Кримських сонетів" А. Міцкевича, білорус, серб. та новогрецьких нар. пісень. Клопотався про полегшення становища засланого Т. Шевченка, присвятив йому вірш. Поезії М. перекладали укр. мовою П. Грабовський, В. Щурат та ін. Багато віршів М. покладено на музику.
Тв.: Избранные произведения. Л., 1977; Укр. перекл.— [Вірші] В кн.: Грабовський П. Зібрання творів, т. 1—2. К., 1959; [Вірші]. "Піонерія", 1939, № 3.
І. Д. Бажинов.
