— гірська складчаста система на півдні УРСР. Простягається на 180 км вздовж пд. узбережжя Кримського п-ова. На Пн. межує з Скіфською платформою. Входить до складу альпійської геосинклінальної (складчастої) області. У рельєфі виступає як Кримські гори. В геол. будові К. с. с. беруть участь різні за віком і формою залягання відклади: зім'яті в складки тріасові, нижньо-та середньоюрські (глинисті сланці, пісковики, алевроліти, аргіліти, конгломерати й вулканогенні породи), полого складчасті верх-ньоюрські й нижньокрейдові (конгломерати, вапняки, пісковики, алевроліти), верхньокрейдові та палеогенові (вапняки, мергелі, пісковики тощо), які залягають горизонтально. Заг. потужність відкладів до 8—10 км. Серед давніших за віком порід у межах К. с. с. виявлено кристалічні сланці протерозойського і вапняки кам'яновугільного та пермського віків.
Формування К. с. с. почалося в тріасовому періоді (див. Тріасовий період і тріасова система) з виникнення на місці палеозойської платформи широкого геосинклінального прогину. В пізньоюрську епоху в результаті кіммерійської складчастості відклади, що виповнювали прогин, зазнали складкоутворення і на поч. ранньокрейдової епохи тут виникла гірська складчаста споруда пра-Крим. У зв'язку з коливальними рухами земної кори пра-Крим кілька разів занурювався нижче рівня моря. Сучасної будови і обрисів К. с. с. набула починаючи з середини кайнозою (див. Кайнозойська ера і група). З К. с. с. пов'язані поклади буд. матеріалів, невеликі родовища кам. вугілля, прояви бокситів і кіноварі; в незначній кількості є виробне каміння та дорогоцінне каміння.
Літ.: Тектоника СССР, т. 2. Муратов М. В. Тектоника и история развития Альпийской геосинклиальной области Юга Европейской части
СССР и сопредельных стран. М.—Л., 1949: Бондарчук В. Г. [та ін.]. Основные черты тектоники Украины. К., 1978.
Ю. М. Довгаль.
