Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow кану-карб arrow КАПІТАЛІЗМ
   

КАПІТАЛІЗМ

— суспільно-економічна формація, основана на приватній власності на засоби виробництва і експлуатації найманої праці капіталом; приходить на зміну феодалізмові, передує соціалізмові — першій фазі комуністичного способу виробництва. Осн. ознаки К.: панування товарно-грош. відносин і приватної власності на засоби виробн., наявність розвинутого сусп. поділу праці, зростання усуспільнення виробн., перетворення робочої сили на товар. К.— вищий ступінь товарного виробництва. За К. суспільство поділяється на два осн. класи — пролетаріат і буржуазію. Поряд з ними існують також класи поміщиків і селян (див. Селянство). З розвитком пром-сті, науки і техніки, культури в капіталістичному суспільстві зростає соціальна верства інтелігенції. Основним економічним законом капіталізму є виробництво і привласнення додаткової вартості. Осн. суперечність К. становить суперечність між суспільним характером виробн. і приватнокапіталістичною формою привласнення. Це породжує стихійний характер його розвитку, анархію виробн., класову боротьбу між пролетаріатом і буржуазією і зумовлює істор. приреченість К. як суспільно-економічної формації. Виникнення К. було підготовлене всім ходом розвитку продуктивних сил, сусп. поділу праці. Процесу становлення капіталістичних виробничих відносин передувало т. з. первісне нагромадження капіталу, що відбувалося в епоху розкладу й занепаду феодалізму, коли значна частина безпосередніх виробників — селян, ін. верств населення — позбавлялася землі та ін. засобів виробн., перетворювалася на пролетарів. У процесі первісного нагромадження капіталу буржуазія зосередила в своїх руках осн. засоби виробн. й великі грош. багатства, які перетворилися на капітал. Це означало перехід від простого товарного виробн.до капіталістичного. Прискоренню виникнення капіталістичних відносин сприяв широкий розвиток товарно-грош. відносин, формування внутрішнього ринку. Великі геогр. відкриття (серед. 15 — серед. 17 ст.) і загарбання та пограбування колоній (15—18 ст.) забезпечили європ. буржуазії, що народжувалась, нові джерела нагромадження капіталу і привели до зростання міжнар. екон. зв'язків і формування світового ринку.

Бурж. революції, здійснивши переворот у політ. надбудові, прискорили процес заміни феод. виробничих відносин капіталістичними, створили умови для капіталістичного ладу, що зародився в надрах феодалізму. Найважливішим екон. результатом перемоги капіталістичного способу виробн. над феодальним було забезпечення вищої продуктивності суспільної праці. Осн. стадії істор. розвитку К. (стадії підвищення продуктивності праці): проста капіталістична кооперація, мануфактура, велика капіталістична машинна індустрія. Перехід до останньої було здійснено в ході промислового перевороту, який відбувся в Англії (остання третина 18 — 1-а чверть 19 ст.), а потім поширився на ін. країни. Виникнення фабричної системи означало утвердження К. як панівного способу виробн., створення відповідної йому матеріально-технічної бази (див. Матеріально-технічна база суспільства). Перехід до машинної стадії виробн. сприяв швидкому розвиткові продуктивних сил, зростанню населення міст і активізації зовн.-екон. зв'язків. Він супроводився дальшим посиленням експлуатації найманих робітників, зростанням безробіття, поглибленням протилежності між розумовою та фізичною працею і протилежності між містом і селом. Виникнення і розвиток К. в усіх країнах відбувалися на основі властивих йому осн. закономірностей. Але залежно від конкретних істор. умов цей процес у кожній країні мав свої відмінні риси і особливості. В Росії у зв'язку з тривалим існуванням кріпосного права перехід від мануфактури до великого машинного виробн. почався в 30— 50-х рр. 19 ст. і остаточно закінчився в пореформений період. Після селянської реформи 1861 розвиток К. в Росії, в т. ч. на Україні, значно прискорив зростання пром-сті. Інтенсивне буд-во з-ць сприяло швидкому розвиткові тут металургійної, кам'яновугільної, маш.-буд. та ін. галузей пром-сті. В кінці 19 ст. Донецький і Криворізький басейни стали осн. центрами кам'яновугільної і металургійної пром-сті всієї Росії. Особливістю розвитку К. в Росії був високий рівень концентрації виробн. в осн. галузях пром-сті. Домонополістичний К. Вперше К. на цій його стадії науково проаналізували К. Маркс і Ф. Енгельс (див., зокрема, "Капітал"). З розвитком К. нагромадження капіталу здійснювалося внаслідок капіталізації додаткової вартості. В процесі нагромадження відбуваються концентрація капіталу і централізація його, все більшу роль відіграють великі капіталістичні підприємства. Це призводить до дальшого усуспільнення виробн., нагромадження багатства на одному полюсі і погіршення становища пролетаріату й розорення дрібних виробників — на іншому. Внаслідок цього все більше загострюється суперечність між продуктивними силами і капіталістичними виробничими відносинами.

На стадії домонополістич. К. в результаті вільного переливання капіталу з однієї галузі в іншу, посилення конкурентної боротьби між капіталістами встановлюється середня норма прибутку, ринкова вартість перетворюється па ціну виробництва. Це означає, що кожний капіталіст привласнює створювану робітничим класом додаткову вартість пропорційно розмірам авансованого капіталу і що весь клас капіталістів однаковою мірою заінтересований в експлуатації всього робітн. класу. З метою одержання надприбутків капіталісти вдосконалюють техніку, використовують досягнення науки, прискорюють концентрацію і централізацію капіталу, поліпшують організацію виробн. і товарообміну і цим стихійно розвивають сусп. продуктивні сили. Розвиток К. все більшою мірою набуває циклічного характеру (див. Капіталістичний цикл, Економічні кризи). Нагромадження капіталу, зростання органічної будови капіталу неминуче породжують перенаселення відносне, армію безробітних, відносне й абсолютне погіршення становища пролетаріату. В міру розвитку машинного виробн. К. у все більших розмірах експлуатує жіночу працю й дитячу працю. Робітн. клас, який в силу найбільшої здібності до організації і дисципліни, до розвитку класової самосвідомості є найпослідовнішим революц. класом, виступає виразником не тільки своїх класових інтересів, але й інтересів усіх трудящих, є гегемоном усіх сил, що борються проти капіталістичного ладу. В ході цієї боротьби виробляється революц. ідеологія, створюються політ. партії робітн. класу, підготовляються суб'єктивні передумови соціалістичної революції. Монополістичний К. Розвиток К. в умовах вільної конкуренції привів до такого високого ступеня концентрації і централізації капіталу, який закономірно зумовив виникнення монополій (див. Монополії капіталістичні). Внаслідок цього К. на рубежі 19— 20 ст. вступив у найвищу і останню — монополістичну стадію свого розвитку (див. Імперіалізм). Наук. теорію монополістичного К. розробив В. І. Ленін у праці "Імперіалізм, як найвища стадія капіталізму".

Перехід до імперіалізму був підготовлений усім ходом істор. розвитку К. як у глибину (шляхом зміцнення капіталістичного способу виробн. в небагатьох капіталістич. країнах ), так і в ширину (поширенням його панування на ін. країни). Незрівнянно розширилася сфера експлуатації народів монополістичним капіталом. "Капіталізм з прогресивного став реакційним" (Ленін В. І. Повне зібр. тв., т. 26, с. 295). Зміна вільної конкуренції пануванням монополій породжує набагато гостріші суперечності й конфлікти. Настає епоха імперіалістичних воєн за сфери монопольного панування в усьому світі. В Росії, зокрема на Україні, висока концентрація пром-сті сприяла утворенню у 80 — 90-х рр. 19 ст. перших монополістичних об'єднань типу синдикатів (див. Монополістичні об'єднання в дореволюційній Росії), прискорила процес формування пролетаріату. В період пром.. піднесення в 90-х рр. 19 ст. кількість робітників становила 3 млн. чол. В процесі свого розвитку монополістичний К. переростає в державно-монополістичний капіталізм, який характеризується зрощуванням фінанс. олігархії з бюрократичною верхівкою, посиленням ролі бурж. д-ви в усіх сферах сусп. життя, намаганням її регулювати розвиток економіки. Проте розвиток виробн. на всіх стадіях К. відбувається на базі стихійного діяння економічних законів, що дедалі більше загострює всі суперечності бурж. ладу. Вони можуть бути розв'язані тільки соціалістичною революцією. 1-а світова війна і Велика Жовтн. соціалістич. революція в Росії поклали початок загальній кризі капіталізму. Вона привела до значного ослаблення К.; виникла й розвивається світова система соціалізму, зазнала краху колоніальна система К. (див. Колоніалізм). К. зберігає свою агрес. природу. Посилюється мілітаризація капіталістичної економіки, ідейно-політична криза бурж. суспільства. Вона уражає ін-ти влади, політ. партії, розхитує елементарні моральні норми. Відбувається занепад духовної культури, зростає злочинність. Реальні процеси, що відбуваються в капіталістичному світі, переконливо спростовують міфи бурж. і реформістської ідеології про те, що нібито сучас. К. здатний розвиватися без криз, що в його межах можна створити "загального добробуту державу", "гармонії інтересів" суспільство тощо. В сучас. умовах на розвиток продуктивних сил великою мірою впливає науково-технічна революція, результати якої за капіталізму використовуються для одержання надприбутків, що вкрай загострює всі суперечності капіталізму. Все це підтверджує, що "капіталізм — це суспільство, позбавлене майбутнього" (Матеріали XXV з'їзду КПРС. К., 1976, с. 32).

Літ.: Маркс К. і Енгельс Ф. Твори: т. 4. Маркс К. і Енгельс Ф. Маніфест Комуністичної партії: т., 13. Маркс К. До критики політичної економії: т. 19. Маркс К. Критика Готської програми; т. 23—25. Маркс К. Капітал, т. 1 — 3; т. 20. Енгельс Ф. Анти-Дюрінг; Ленін В. І. Повне зібрання творів: т. 1. З приводу так званого питання про ринки; т. 2. До характеристики економічного романтизму; т. 3. Розвиток капіталізму в Росії; т. 5. Аграрне питання і "критики Маркса"; т. 26. Про лозунг Сполучених Штатів Європи; т. 27. Імперіалізм, як найвища стадія капіталізму; т. 30. Імперіалізм і розкол соціалізму; т. 34. Загрожуюча катастрофа і як з нею боротися; т. 38. VIII з'їзд РКП(б) 18 — 23 березня 1919. Доповідь про партійну програму 19 березня; т. 39. Про державу; Міжнародна нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали. Москва, 5—17 червня 1969. К., 1969; Програма Комуністичної партії Радянського Союзу. К., 1977; Матеріали XXV з'їзду КПРС. К., 1977; Брежнєв Л. І. Ленінським курсом, т. 1 — 7. К., 1971 — 79.

В. І. Загородній

 

Схожі за змістом слова та фрази