ШАХ

[тур.— государ, монарх, від новоперс. sah — цар, давньоперс. — володар] — титул монарха у деяких мусульм. країнах Бл. і Серед. Сходу, а також в Індії (у Делійському султанаті). Вперше був уведений у д-ві Сасанідів (3—7 ст.). Іноді вживався у формі «шахіншах» (цар царів) — титул правителів Ірану. Слово «шах» нерідко було частиною власного імені правителів — Шах-Джахан, Шах-Мурад, Шах-Аліт.

Л. М. Маймескулов.