Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Р-радіо arrow РАДІОБІОЛОГІЯ
   

РАДІОБІОЛОГІЯ

(від радіо... та біологія) — наука, що вивчає дію іонізуючих випромінювань різної природи на біологічні об'єкти починаючи з біологічно важливих макромолекул, бактеріофагів, вірусів і кінчаючи високоорганізованими організмами, популяціями, біоценозами і всією біосферою. Впливи іонізуючої радіації на різні рівні організації живого зумовлені здатністю радіації проникати в глибину опромінюваного об'єкта й ефективно взаємодіяти з його структурами, оскільки енергія квантів і частинок (α-частинок, електронів, позитронів, протонів, нейтронів та ін.) значно переважає енергію внутрішньо молекулярних зв'язків (див. Біологічна дія іонізуючих випромінювань). Виникнення Р. пов'язане з відкриттям рентген. проміння В. К. Рентгеном (1895) і радіоактивності А. Беккерелем (1896). Серед ранніх робіт з Р.— дослідження рос. вчених І. Р. Тарханова і Ю. С. Лондона. В цей період було показано ушкоджуючу дію іонізуючої радіації на різні системи організму, відкрито радіаційне гальмування клітинного поділу, встановлено важливу роль ушкодження ядра в радіочутливості тканин. Для наступного етапу розвитку Р. характерне вивчення кількісних залежностей відповідних реакцій на радіаційний вплив (залежність "доза —ефект"). У 1922 англ. учений Ф. Дессауер для пояснення невідповідності між незначною кількістю поглинутої організмом енергії випромінювання і сильно виявленою певною реакцією запропонував гіпотезу "точкового тепла". Спостережений ефект трактувався як результат ураження якогось чутливого об'єму клітини внаслідок мікро локальних процесів передачі енергії. В цій гіпотезі відображено принцип влучення і дискретність поглинання "мішенню" енергії квантів і частинок (див. Мішені теорія), які потім було розвинуто працями М. В. Тимофєєва-Ресовського, нім. вченого К. Ціммера, англ.— Д. Лі. Розвиток ядерної фізики, випробування атомної зброї, використання радіації в нар. г-ві й медицині, космічні дослідження поставили перед Р. нові проблеми, зокрема вивчення біол. дії щільно іонізуючих випромінювань, дослідження різної радіочутливості тканин і організмів, вишукування засобів захисту організму від іонізуючих випромінювань, причини віддалених наслідків радіації тощо. В 50-х—60-х рр. 20 ст. було нагромаджено багато даних про роль перекисів, гідроперекисів, семіхінонів та ін. радіотоксинів у формуванні променевих уражень, відкрито перші радіозахисні засоби й ферментативну репарацію радіаційного ураження дезоксирибонуклеїнової кислоти. В 1955 О. М. Кузін висунув структурно-метаболічну гіпотезу, яка пояснює біохім. механізми ураження всіх структур організму (але для кількісних розрахунків вона не застосовується). Останнім часом завдяки багатогранності завдань, що стоять перед Р., чітко виділились осн. напрями: загальна Р., радіаційна біохімія, радіаційна біофізика, радіаційна генетика, радіаційна екологія, радіаційна імунологія, медична Р., Р. рослин та ін. В СРСР дослідження з Р. проводяться в Ін-тах біол. фізики АН СРСР та МОЗ СРСР, у Ленінгр. ін-ті ядерної фізики АН СРСР, Об'єднаному ін-ті ядерних досліджень (м. Дубна) та ін. ін-тах МОЗ СРСР і МСГ СРСР, на кафедрах багатьох вузів. На Україні дослідження з Р. проводяться в Ін-ті фізіології рослин АН УРСР, Ін-ті біології південних морів АН УРСР, Ін-ті проблем онкології АН УРСР та ін. під керівництвом вчених Д. М. Гродзінського, Г. Г. Полікарпова, Є. Ю. Чеботарьова та ін.; координуються Науковою радою з проблем Р. АН УРСР. За рубежем найбільшого розвитку Р. досягла в США, Англії, Бельгії, ФРН, Японії й НДР.

Літ.: Основы радиационной биологии. М., 1964; Ярмоненко С. П. Радиобиология человека и животных. М., 1977; Бак 3., Александер П. Основы радиобиологии. Пер. с англ. М., 1963; Ли Д. Действие радиации на живые клетки. Пер. с англ. М., 1963.

Є. Ю. Чеботарьов, М. О. Дружина.