Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow монол-морс arrow МОНОХРОМАТОР
   

МОНОХРОМАТОР

в оптиці — прилад для виділення вузького інтервалу довжин хвиль (або частот) із складного спектра оптичного випромінювання (див. також Монохроматичне світло). У М. (мал.) світло, пройшовши крізь вхідну щілину 1, попадає в об'єктив-коліматор (лінзовий або дзеркальний) 2, який формує пучок паралельних променів і спрямовує його на диспергуючий елемент 3 (див. Дисперсія світла). Після проходження диспергуючого елемента промені з різним значенням довжини хвилі λ поширюються під різними кутами, і в фокальній площині об'єктива 4 утворюється спектр—сукупність просторово рознесених зображень вхідної щілини у променях з різним X. Вихідна щілина 5 пропускає лише певну невелику ділянку Δλ цього спектра. При цьому із М. виходить випромінювання не однієї довжини хвилі Δ0, а деякого вузького, інтервалу довжин хвиль λ0±Δλ/2. Вибір λ0 здійснюється поворотом диспергуючого елемента. Розроблено різноманітні конструкції М., в яких диспергуючими елементами можуть бути призми оптичні або дифракційні гратки. Для різних спектральних областей призми і лінзові об'єктиви (як коліматорні, так і фокусуючі) М. виготовляють із скла, кварцу, флюориту тощо. Для зменшення шкідливого впливу розсіяного світла, утвореного гол. чином внаслідок відбивання від оптичних деталей М., створені т. з. подвійні М., що складаються з двох простих М., в яких вихідна щілина першого служить вхідною для другого. М. є найважливішою складовою частиною багатьох спектральних приладів, які застосовуються в різних галузях науки і техніки.

Літ.: Топорец А. С. Монохроматори. М., 1955; Зайдель А. Н., Островская Г. В., Островский Ю. И. Техника и практика спектроскопии. М., 1976.

С. Г. Шевель.

Монохроматор - leksika.com.ua