— театр, що не має постійного приміщення і дає вистави в різних населених пунктах. Мандрівний характер мала діяльність більшості нар. театрів різних країн світу (міми, скоморохи, вертеп), але як особлива форма профес. видовища П. т. поширився у багатьох країнах Європи і Америки в 19 ст. На Україні царський уряд забороняв укр. стаціонарний театр. Тому діяльність майже всіх укр. театрів (крім Театру Миколи Садовського 1906—19) відбувалася в умовах частих переїздів. Перші в СРСР держ. пересувні, т. з. робітничо-селянські, театри виникли на Україні 1923—24 в Києві та Одесі. На поч. 30-х рр. вони дістали назву робітничо-колгоспних театрів, провадили громадську й культурно-шефську роботу серед населення та у військ. частинах. Реорганізовано 1960 в обласні театри, які базуються в обласних або районних центрах і показують вистави в містах, робітн. селищах, радгоспах і колгоспах.
О. А. Казимиров.
|
