— терапія, спрямована на пригнічення імунологічної реактивності організму (див. Імунітет). Застосовується для пригнічення трансплантаційного імунітету, що виникає при пересаджуванні органів і тканин (див. Трансплантація) при алергічних і автоімунних захворюваннях. Для І. т. застосовують стероїди (кортизон, корти-костерон, преднізолон тощо), антиметаболіти пуринового, піримідинового і білкового синтезу (імуран, б-тіогуанін, 5-фторурацил, метотрексат тощо), алкілюючі речовини (похідні іприту, циклофосфамід, мілеран тощо) та антилімфоцитарні сироватки. Більшості цих препаратів властиві широкий профіль та неспецифічний механізм дії. В поєднанні з хім. депресорами може успішно застосовуватись рентгенівське опромінювання.
Ю. А. Гриневич.
|
