— послідовність основного звука і його складових часткових тонів, т. з. гармонічних співзвуків, або обертонів. Висотне співвідношення гармонічних обертонів з осн. звуком відповідає зростаючому ряду цілих чисел (т. з. натуральному ряду: 1, 2, 3, 4, 5 і т. д.). Від кількості обертонів і сили їхньої звучності залежить тембр звука. Найчутніші нижні часткові тони, їхні співвідношення (2-й, 3-й і 5-й або 4-й, 5-й і 6-й) утворюють мажорний тризвук.
М. К. Боровик
|
