— публічне виконання творів літератури, а також публіцистики; жанр естрадного мистецтва. Усна творчість поетів-імпровізаторів, мистецтво декламації були відомі у Старод. Греції і Старод. Римі. Виразне усне слово становило основу мист. казкарів, скоморохів, вірм. і азерб. ашугів, казах. і кирг. акинів та ін. Особливе місце в X. ч. займають т. з. авторські читання. Засновником професійного мист. X. ч. в Росії був М. Щепкін. Видом X. ч. є Театр одного актора. Різновидом X. ч. є мелодекламація.
|
