КОНВЕНЦІЯ ПРО ВИЗНАННЯ І ВИКОНАННЯ ІНОЗЕМНИХ АРБІТРАЖНИХ РІШЕНЬ 1958
— міжнар.-правовий документ, прийнятий державами — членами ООН Ю.УІ 1958 у м. Нью-Йорку (США). Набула чинності 10.VIIІ 1960. Станом на 2000 Конвенцію ратифікували 84 держави, в т. ч. Україна (22.VIII 1960). Складається з 16 статей. У Конвенції передбачено, що вона застосовується при визнанні і виконанні відповідною д-вою арбітраж, рішень, ухвалених на тер. ін. д-ви. Сторонами в таких спорах можуть бути фіз. і юрид. особи. Норми Конвенції застосовуються також щодо арбітраж, рішень, котрі не вважаються внутрішніми в тій д-віь в якої запитують їх визнання і виконання. Йдеться про арбітраж, рішення, ухвалені арбітрами, що призначені в кожній конкр. справі, або постійними арбітраж, органами, до яких звернулися сторони спору.
Україна ратифікувала Конвенцію із застереженнями. Так, Україна застосовує положення документа щодо арбітраж, рішень, ухвалених на тер. держав, які не є учасницями Конвенції, лише на умовах взаємності. При виникненні спору щодо взаємності це питання з'ясовується через МЗС України. Див. також Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж 1961.
