коморники — у 15—18 ст. категорія найбіднішого феодально залежного селянства і міщанства в Польщі, Литві та на загарбаних польс. шляхтою укр. і білорус. землях. Виникнення К. як соціальної групи пов'язане з закріпаченням, обезземеленням і розоренням селян та міщан. У селах К. називали безземельну бідноту, яка наймитувала і жила по чужих хатах (коморах), а в містах — позбавлених власності міських ремісників-бідняків.
|
