(р. н. невід.— п. 945) — великий князь київський (912—945). Літописець приписує І. походження від Рюрика (див. Рюрик, Синеусі Трувор). Фактично І.— родоначальник 2-ї київської династії, що заступила нащадків Кия (див. Кий, Щек, Хорив і Либідь). Підкорив сх.-слов. племена (древлян, уличів та ін.), які відокремилися від Києва на поч. його князювання. Уклав мирну угоду з печенігами, які 915 з'явилися в пд.-рус. степах. У 941 і 944 здійснив походи на Константинополь. В 944 було укладено договір між Руссю і Візантією, який забезпечував інтереси Русі на Чорному м. І. здійснив також два походи на Кавказ. Вбитий під час древлян-ського повстання 945.
Літ.: Повесть временньїх лет, ч. 1 — 2. М. — Л., 1950: Історія Української РСР, т. 1. К.. 1977.
