— столиця Норвегії, гол. політ., екон. і культур. центр країни. Розташоване на узбережжі Ослофіорду. Значний порт, вузол з-ць і автошляхів, аеропорт міжнар. значення (Форнебу). 462 тис. ж. (1977). Разом з передмістями і містами-супутниками Берум, Ашер, Сандвіка та ін. утворює міську агломерацію Великого О. з нас. понад 700 тис. чол. Засн. бл. 1048. З 13 ст. — один з торг. центрів Ганзи. З кін. 13 ст. до 1380 — резиденція норв. королів. З 1572 — центр дат. адміністрації в Норвегії. Після пожежі 1624 було заново відбудовано на новому місці і названо Хрістіанія (за ім'ям дат. короля Хрістіана IV); мало цю назву до 1924. З 1814 — столиця Норвегії. Під час нім.-фашист. окупації (9.ІV 1940— 8.V 1945) — один з центрів Руху Опору. Найрозвинутіші металообробка й машинобудування (виробн. енергосилового, целюлозно-паперового, електротех., радіоелектронного устаткування; суднобудування і судноремонт). Переробна металургія (виплавка електросталі в Берумі). Підприємства поліграф., текст., швейної і харч. пром-сті. Метрополітен (з 1966). Ун-т Осло (засн. 1811), Держ. академія мистецтв, консерваторія, Норв. академія наук і л-ри. Найбільші б-ки — міська й ун-ту. Університетський музей нац. старожитностей, Норв. нар. музей (засн. 1894), Нац. галерея (засн. 1837), Музей прикладного мистецтва (засн. 1876). В О., на п-ові Бюгде — музей, в якому зберігаються судна норв. вікінгів, корабель "Фрам" і пліт "Кон-Тікі", та Музей народного побуту. Поблизу О.— будинок-музей Р. Амундсена. Нац. театр, Норв. театр. Новий театр Осло, Норв. опера. Серед архіт. пам'яток — залишки Старого міста (з фортецею Акерсхус, бл. 1300, перебудована в 15—16 ст.), барокковий собор (90-і pp. 17 ст.), у стилі класицизму королівський палац (1824—48, арх. Г. Д. Ф. Лінстов), ун-т (1838—52, арх. К. Г. Грош); парламент (1866, арх. Е. В. Ланглет), нац. театр (1891—99, арх. X. Булль), ратуша (1933—50, арх. Г. Арнеберг, М. Поульсон), Будинок уряду (1958, арх. Е. Вікше). Численні парки (Фрогнер-парк, зі скульптурним ансамблем Г. Вігеланна, 1900—43).
