Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow кнос-кое arrow КОБИЛЯНСЬКА
   

КОБИЛЯНСЬКА

Ольга Юліанівна (27.XI 1863, м. Гура-Гумора на Буковині, тепер м. Гура Гуморулуй, Румунія — 21.III 1942, Чернівці)— укр. письменниця. Дитинство К. пройшло в м. Кимпулунзі і в с. Димці, тепер Чернів. обл. З 1891 жила в Чернівцях. Закінчила чотирикласну нім. школу глибші знання одержала шляхом самоосвіти. Світогляд К. формувався під впливом творів Т. Шевченка, І. Франка, І. Тургенєва, праць М. Чернишевського і Д. Писарєва, безпосереднього знайомства з О. Маковеєм і Лесею Українкою, болг. письменником П. Тодоровим. Для творчого зростання К. велике значення мала її поїздка 1899 на Наддніпрянську Україну. Вона побувала в Києві де познайомилася з М. Лисенком, М. Старицьким, їздила до Канева на могилу Т. Шевченка, гостювала в родині Косачів на х. Зелений Гай під Гадячем, здружилася з Лесею Українкою. Писати почала в 80-х рр. (спочатку нім. мовою); друкуватися — в 90-х рр. В ранніх творах: "Людина" (1894), "Вів і Вона" (1895), "Царівна" (1896) обстоювала право жінки на працю і повноцінне духовне життя. Цій же темі присвячені повісті й оповідання "Vаlse mеlаnсhоliе" (1898), "Що я любив" (1896), "Некультурна "(1897 )," Покора " (1898). Соціальні причини розорення, безправ'я і темноти селянства К. розкрила в оповіданнях "У св. Івана" (1895), "Банк рустикальний" (1895) і, особливо, в соціально-психологічній повісті "Земля" (1902) - одному з кращих творів про землю і селянство в світовій л-рі. В ряді оповідань ("За готар", 1903, та ін.). а також у повісті "Земля" К. викривала церкву й релігію як знаряддя духовного поневолення трудящих. Заклик учитися в народу і вірно йому служити прозвучав у повісті "Ніоба" (1905). Темі людської гідності, великого кохання, краси людських почуттів присвячена повість "В неділю рано зілля копала..." (1909), написана за мотивами нар. пісні "Ой, не ходи. Грицю". Формування нац. інтелігенції відображено в повістях К. "Через кладку" (1912) та "За ситуаціями" (1913). В останньому творі гостро осудила ніцшеанство. В 1915—23 К. написала ряд оповідань, спрямованих проти імперіалістичної війни: "Лист засудженого вояка до своєї жінки", "Назустріч долі", "Сниться" (всі — 1917), "Зійшов з розуму" (1927). В оповіданнях 20—30-х рр. "Вовчиха" (1923), "Але господь мовчить!" (1927) показала соціальні причини зубожіння селян. Творчий шлях К. був складним і суперечливим. У своїх кращих творах вона піднімала питання, які хвилювали нар. маси, обстоювала реалізм як осн. творчий метод л-ри. Письменниця захоплено зустріла звільнення Пн. Буковини Рад. Армією і радісно вітала возз'єднання її в єдиній Українській Рад. д-ві. В 1940 стала членом Спілки письменників СРСР. Ненавистю до нім.-фашист. загарбників пройняті її виступи в пресі 1941. Через хворобу К. не змогла виїхати з Чернівців. Смерть позбавила її від фашист. військово-польового суду. В 1944 в Чернівцях відкрито Кобилянської О. Ю. музей (філіал у с. Димці). її ім'ям названо Чернівецький муз.-драматичний театр. Споруджено пам'ятник письменниці у Чернівцях

Тв.: Твори, т. 1—9. X., 1927 — 29; Твори, т. 1—3. К., 1956; Твори, т. 1—5. К., 1962—63; Вибрані твори. К., 1977; Рос. перекл.— Избранное. М., 1953; Земля. М.. 1959.

Літ.: Ольга Кобилянська. Статті і матеріали. Чернівці, 1958; Ольга Кобилянська в критиці та спогадах. К., 1963; Бабишкін О. Ольга Кобилянська. Львів, 1963; Томашук Н. О. Ольга Кобилянська. К., 1969; Кущ 0: П. Ольга Кобилянська. Бібліографічний покажчик. К., 1960.

О. К. Бабишкін.

Кобилянська - leksika.com.uaКобилянська - leksika.com.ua