Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow харл-хіл arrow ХЕРСОН
   

ХЕРСОН

— місто, обласний центр УРСР. Розташований на правому березі Дніпра, за 25 км від Дніпровського лиману Чорного м. 340 тис. ж. (1984). Поділяється на З міські райони. Засн. 18(29)VІ 1778 як місто з фортецею і кораблебудівною верф'ю на місці рос. укріплення (існувало з 1737). Названо на честь античного Херсонеса. Одним з керівників будування кораблів для Чорноморського флоту 1783—85 на місцевій верфі був рос. флотоводець Ф. Ф. Ушаков. У 1787—91 будівництвом укріплень у місті керував О. В. Суворов. З 1803 X.— адм. центр Херсонської губернії. На поч. 20 ст. X. став значним торг. портом. У 1-й пол. 70-х рр. 19 ст. у місті почали діяти гуртки революц. народників, у 90-х рр.— перші марксистські гуртки на чолі з О. Д. Цюрупою. Херсон. к-т РСДРП, створений 1902, мав зв'язок з ленінською газ. "Іскра". Робітники міста брали участь у загальному страйку на Півдні Росії 1903. Під час революції 1905—07 відбувалися страйки і солдатські заворушення. У березні1917 оформилась об'єднана організація РСДРП, у вересні 1917 — Херсонська організація РСДРП(б). Рад. владу в X. встановлено 18 (31). І 1918. У місті відбулося Херсонське збройне повстання 1918 проти австро-нім. окупантів. У роки Великої Вітчизняної війни в період нім.-фашист. окупації X. (19.VIII 1941—13.ІІІ 1944) в місті діяли підпільні організації "Центр", комсомольська орг-ція "Патріот Батьківщини" (керівник І. О. Кулик) та ін. З 30.ІІІ 1944 X.— центр Херсон. обл. (див. також Херсонська обласна партійна організація). X. нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора (1978). X. — значний пром. центр Пд. України, його спеціалізацію визначають суднобудування і судноремонт, с.-г. машинобудування, текст. і консервна галузі пром-сті, що мають загальносоюзне значення. Суднобудування і судноремонт представлені суднобуд. виробничим об'єднанням (випускає сучасні океанські танкери, суховантажні судна, контейнеровози, залізобетонні доки, ліхтеровози) та суднобуд.-суднорем. з-дом (пасажирські теплоходи, самохідні річкові баржі тощо), с.-г. машинобудування — виробничим об'єднанням Херсонський комбайновий завод імені Г. І. Петровського. Працюють також з-ди карданних валів та електромашинобудівний. Серед підприємств легкої пром-сті провідне місце займає Херсонський бавовняний комбінат імені XXVI з'їзду КПРС. В X.— також ф-ки: швейна, взут., спорт. виробів тощо. Значного розвитку в місті набула харч. пром-сть (Херсонський консервний комбінат, хлібний, молочний, виноробний, пивобезалкогольних напоїв з-ди; м'ясний, рибний, хлібопродуктів комбінати; кондитерська, макаронна, харчосмакова ф-ки). Промисловість будівельних матеріалів представлена домобуд. і пром. буд. матеріалів комбінатами, виробничим об'єднанням буд. матеріалів, з-дами залізобетонних виробів, буд. деталей. Працюють Херсонський нафтопереробний завод імені Серго Ордженікідзе та з-д скловиробів. X. — значний трансп. вузол, у якому перетинаються потоки залізничного, мор., річкового та повітр. сполучень — залізничний вузол, мор. та річковий порти (див. Херсонський порт), аеропорт. X. — важливий культур. центр республіки. В 1982/83 навч. р. у місті налічувалося 52 загально-осв. школи (46,3 тис. учнів), 11 серед. спец. навч. закладів (13,5 тис. учнів), 15 профес.-тех. і тех. уч-щ (8 тис. учнів), 3 вищі навч. заклади — Херсонський індустріальний інститут, Херсонський педагогічний інститут імені Н. К. Крупської, Херсонський сільськогосподарський інститут імені О. Д. Цюрупи (14,0 тис. студентів) та вечірній філіал Миколаївського кораблебудівного інституту імені адмірала С. О. Макарова. Працюють Зрошуваного землеробства український науково-дослідний інститут з комплексним селекційним центром по рослинництву в умовах зрошення, Пд.-українська машиновипробувальна станція та ін. наук. установи і проектно-конструкторські орг-ції. В місті 67 масових б-к (фонд — бл. 1,5 млн. одиниць зберігання), 31 клубний заклад, кіноконцертний зал, 21 кіноустановка з платним показом, у т. ч. 10 кінотеатрів, 2 держ. театри — Херсонський український музично-драматичний театр і Херсонський театр ляльок, обл. філармонія; 2 держ. музеї — Херсонський краєзнавчий музей та Херсон. художній музей імені О. О. Шовкуненка. Позашкільні заклади: Палац піонерів і школярів, 3 будинки піонерів, 5 дит. спорт. шкіл, 2 станції юних техніків, станція юних натуралістів, дитяча туристська станція, клуб юних моряків. Є планетарій. Працює вид-во "Наддніпрянська правда". Виходять дві обл. газети — "Наддніпрянська правда" та "Ленінський прапор". Обл. к-т по телебаченню і радіомовленню. Телецентр.

Перший регулярний план міста складено 1778 (інженер-полковник Герман, генерал-цехмейстер Ганнібал), відкореговано 1809 (арх. П. Ярославський). Архіт. пам'ятки: арсенал (18 ст.), Греко-Софійська церква (1780), Петербурзька та Очаківська брами Херсон. фортеці (80-і pp. 18 ст.), Катерининський собор (1786) і дзвіниця (1806), б-ка (1886—87, арх. М. К. Толвінський), житлові будинки 18—19 ст. За рад. часу споруджено: будинок с.-г. ін-ту (1930—32, арх. М. Максимов), кінотеатр "Україна" (1954), будинок обкому Компартії України (1959; обидва — арх. Г. Трудлер), кіноконцертний зал "Ювілейний" (1970, арх. Г. Соколовський, Г. Скрипченко), магазин "Парус" (1972, арх. Л. Щеглова), гол. поштамт (1975, арх. Н. Шевчук), будинок міськкому Компартії України та міськвиконкому (1977, арх. М. Костюченко). Пам'ятники: О. В. Суворову (1950, скульптор Є. Рукавишников), Ф. Ф.Ушакову (1957, скульптори П. Кравченко і А. Чубін), В. І. Леніну (1965, скульптори Ю. Лоховінін і Л. Родіонов), Т. Шевченкові (1971, скульптор І. Білокур, арх. Ю. Тарасов), першим корабелам Чорноморського флоту (1972, скульптори І. Білокур, В. Потребенко, В. Шкуропат, арх. Ю. Тарасов).

В X. народилися укр. рад. письменник Д. І. Бузько, укр. і рос. рад. фізик Л. Ф. Верещагін, рад. держ. і парт. діяч М. К. Владимиров, профес. революціонерка С. І. Гопнер, укр. рад. актор С. Г. Карпенко, укр. рад. живописці Г. В. Курнаков, О. О. Шовкуненко, рос. рад. письменник Б. А. Лавреньов, укр. рад. фітопатолог В. її. Муравйов, укр. рад. хімік-органік П. І.Петренко-Критченко, революц. народник А. О. Франжолі. У 1818—19 в місті жив рос. письменник і військ. діяч Д. В. Давидов. X. відвідали О. С. Пушкін (1820, 1824), В. Г. Бєлінський (1846), укр. і рос. письменник, історик, мовознавець і етнограф О. С. Афанасьєв-Чужбинський. У X. поховано Г. О. Потьомкіна.

Літ.: Херсон. Симферополь, 1982.

М. О. Павлов, С. К. Кілессо (архітектура).

херсон - leksika.com.uaхерсон - leksika.com.uaхерсон - leksika.com.ua