— представники революц. антифеод. крила гуситського революційного руху. До "громади таборської" (звідси назва "таборити") належали широкі верстви селянства, ремісники, міська біднота, нижче духівництво, ремісники, частина дрібного дворянства. Т. проповідували антифеод. сел.-плебейську ідеологію, в основі якої було вчення про царство заг. рівності та соціальної справедливості на землі. Заперечували церк. таїнства, пишний католицький культ, а деякі — всі християнські святині і обряди. Т. були осн. військ. силою гусистського руху, створили польове військо, розробили передову для того часу воєнну тактику. Військо Т. (під проводом Микулаша з Гусі, Я. Жижки, Прокопа Великого) розгромило 5 хрестових походів, організованих реакцією проти гуситів, здійснило ряд походів за межі Чехії. 30.V 1434 у битві біля Ліпан його розбили об'єднані сили чашників і феод.-католицького табору. В 1437 впала остання фортеця Т.— Сіон в м. Кутна-Гора.
|
