(до 1924 — Єкатеринбург) — центр Свердл. обл. РРФСР. Розташований на сх. схилі Середнього Уралу, на р. Ісеті (прит. Тоболу). Вузол з-ць,
2 аеропорти. 1252 тис. ж. (1982). Поділяється на 7 міських районів. На тер. сучас. С. 1722 споруджено фортецю. В 1723 стала до ладу 1-а черга металлург. з-ду на р. Ісеті, спорудженого з ініціативи В. М. Татищева. Ісетський з-д і фортецю при ньому названо Єкатеринбургом. У кін. 19 — на поч. 20 ст. місто — один з центрів революц. руху на Уралі. В 1897 тут виник "Союз боротьби за визволення робітн. класу". В 1903 створено Середньоуральський к-т РСДРП. У 1905—06 і 1917 в місті вів парт. роботу Я. М. Свердлов (1924 на його честь місто перейменовано на Свердловськ). Радянську владу встановлено 26.X (8.ХІ) 1917. З 1919 місто — центр Єкатеринбурзької губ., з 1923 — Уральської обл., з 1934 — Свердловської обл. С. нагороджено орденом Леніна (1973). С.— один із важливих пром., культур. та наук. центрів країни. Провідна галузь пром. комплексу міста — машинобудування, яке представлене виробничими об'єднаннями "Уралмаш" ім. С. Орджонікідзе, "Уралелектроважмаш" ім. В. І. Леніна, "Турбомоторний завод" ім. К. Є. Ворошилова, "Уралхіммаш" ім. 50-річчя СРСР, заводами — компресорним, інструментальним, елек-тромед. апаратури та ін. Значне місце посідає чорна металургія — Верх-Ісетський металлург. з-д та ін. Розвивається хім. (з-ди пластмас, гумотех. виробів, шинний), легка (виробниче об'єднання "Уралвзуття", ф-ки—"Спортвзуття" і швейні, камвольний комбінат) та харч. (комбінати: м'ясний, жировий, шампанських вин; тютюнова ф-ка, кондитерське об'єднання) промисловість. Підприємства буд. матеріалів, меблева ф-ка "Авангард", виробниче об'єднання "Уральські самоцвіти" та ювелірний з-д. Електроенергія надходить з Уральської енергосистеми. Газопроводи: Середня Азія — Урал, Північ — Урал. Ведеться буд-во метрополітену (1982). У С.— Уральський науковий центр АН СРСР, понад 120 наук. та проектних ін-тів, 13 вузів, у т. ч. Уральський університет, 32 серед. спец. навч. заклади; 6 музеїв: історико-революційний, Д. Н. Маміна-Сибіряка, геол., Я. М. Свердлова, Будинок-музей П. П. Бажова, картинна галерея. Театри: опери і балету, драми, муз. комедії, юного глядача, ляльок; філармонія, цирк, кіностудія. Архіт. пам'ятки: в стилі класицизму — ансамбль садиби Расторгуєва-Харитонова (поч. 19 ст., тепер Палац піонерів), Горна канцелярія (поч. 18 ст., надбу дова 19 ст., тепер у комплексі консерваторії), контора і госпіталь Верх-Ісетського заводу, садиба золотопромисловця Рязанова, собор Олександра Невського (всі — між 1817 і 1842, арх. М. Малахов). Серед споруд рад. часу: філармонія (1927, арх. К. Бабикін та ін.), Уральський політехнічний ін-т ім. С. М. Кірова (1939, арх. Г. Вольфензон та ін.), кіноконцертний зал "Космос" (1967, арх. Г. Бєлянкін та ін.), Будинок молоді (1973, арх. Бєлянкін та ін.), музейно-меморіал. комплекс "Історичний сквер" (1973—77, арх. М.. Алфьоров та ін.). Пам'ятники: Я. М. Свердлову (1927, скульптор М. Харламов), Г. К. Орджонікідзе (1955, скульптор Г. Нерода), В. І. Леніну (1957, скульптор В. Інгал), монумент "Комсомолу Уралу" (1959, скульптор П. Сажин), монументи на честь героїв Революції і громадян. війни (1919—20, реконструкція 1959, за проектом арх. Ю. Потапова, М. Ізмодьонова),студентам — героям Великої Вітчизн. війни 1941—45 (1961, скульптор В. Друзін). У С. народилися теплотехнік І. І. Ползунов, письменники Ф. М. Решетников і П. П. Бажов (нар. у Сисертському з-ді, тепер у межах С, поховано у С), жив і працював письменник Д. Н. Мамін-Сибіряк.
