Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow руз-ряс arrow РУСТАВЕЛІ
   

РУСТАВЕЛІ

Шота (н. в 2-й пол. 12 ст.— п. на поч. 13 ст.) — груз. поет, автор поеми "Витязь в тигровій шкурі". Точних біографічних даних про Р. збереглося мало. Н. в сх. районах Грузії, в Месхетії. Р. не належав до соціальної верхівки. Навчався в Ікалтойській академії, після чого його було відряджено до Візантії для продовження освіти. Повернувшись на батьківщину, Р. обійняв посаду скарбника чи бібліотекаря при дворі цариці Тамар. В ці ж роки написав поему "Витязь в тигровій шкурі". Був прибічником прогресивної на той час політики централізованої феод. держави, і ці свої погляди художньо втілив в ідеях та образах поеми. Про дальший життєвий шлях Р. нар. переказ твердить, що поет змушений був виїхати на чужину. Дані про те, що Р. закінчив життя як чернець монастиря святого Хреста в Єрусалимі, підтверджено останніми істор. знахідками. На стіні монастиря виявлено портретну фреску з епітафією, присвяченою похованому тут Р. Отже, певно, цей портрет, намальований над місцем поховання великого поета, єдиний вірогідний, що зберігся до наших часів. До нашого часу дійшло чимало стародавніх списків поеми, що свідчить про її велику популярність. Образи поеми, засоби її поетики, так само як і факти поетової біографії, ввійшли в народну творчість, стали основою багатьох нар. пісень і легенд. Груз. народ беріг поему, як свою нац. святиню. Марні були намагання церковників одвернути нар. маси від цього геніального твору, позбавленого релігійно-аскетичної моралі, християнського ригоризму. В поемі втілено у високохудожніх образах передову гуманістичну ідеологію того часу. Твір розповідає про трьох витязів — Таріеля, Автанділа і Фрідона, про кохану Таріеля — Нестан-Даред-жан та кохану Автанділа — Тіна-тін. Витязі належать до різних народів, але об'єдналися в боротьбі за визволення Нестан-Дареджан, що потрапила в полон до злочинного племені каджів. Осн. ідея твору — прославлення дружби і відданості між людьми, незважаючи на різну нац. й релігійну належність. Р. твердив, що в дружбі є рівними права й обов'язки як чоловіків, так і жінок. Дружба для поета поєднується з почуттям кохання, яке поет трактує, відкидаючи і лицемірні аскетичні проповіді релігійників, і всіляку вульгаризацію його. Р. виступив проповідником боротьби проти зла й несправедливості в людському житті, оспівавши велич відданої любові до рідного краю і славу героїчного опору всіляким нападникам і загарбникам. Своїми етичними ідеалами поет сягнув значно вище за моральний рівень своєї епохи, наблизившись до вселюдського розуміння етичних суспільних принципів. Вільний від релігійної догматичності, поет у своєму світогляді мав значні елементи філософії неоплатонізму, використовуючи його в боротьбі проти схоластики як християнської, так і мусульманської, що гальмували розвиток культури азіатських і європ. народів. Р. поєднав у своїй творчості духовні цінності зх.-європ. культури і скарби, надбані культурою сх. народів, насамперед духовні скарби перської та араб. л-р. Рівнем культурної озброєності, глибоко гуманістичним спрямуванням творчості, ворожістю щодо задубілості середньовічних етичних догм і канонів Р. є попередником гуманістичної ідеології Відродження. Високий ідейний зміст своєї поеми Р. втілив у досконалу художню форму. Поему написано шістнадцятискладовим розміром шаїрі (двома варіантами цього розміру, один з яких наближається до нашого восьмистопного хорея). Розмір цей став улюбленим розміром груз. народнопісенної творчості. Поему написано живою нар. мовою. Чимало афоризмів і віршів Р. стало нар. приказками. Поема поширювалася в Грузії в рукописах аж до 1712, коли в Тбілісі в друкарні царя Вахтанга VI вийшло її перше друковане видання. Поему перекладено багатьма мовами світу. Є кілька рос. перекладів усього тексту поеми, з-поміж яких вирізняються переклади К. Бальмонта, M. Заболоцъкого, П. Петренка, Ш. Нуцубідзе. Укр. мовою перший переклад (та й взагалі один з перших перекладів поеми іншою мовою) зробив О. Навроцький.

Пропагандистом поеми виступив М. Гулак. Повний переклад поеми здійснив М. Бажан. У Тбілісі споруджено пам'ятник Р. (1938), ім'я Р. присвоєно Інституту історії груз. л-ри АН Груз. PCP, театрам, палацам культури, бібліотекам. Ім'ям Р. названо одну з найбільших вершин Головного Кавказького хребта (4960 м). На Україні ім'ям Р. названо вулиці в Києві, Львові та в ін. містах. Образ Р. відбито в творчості рад. поетів (С. Чиковані, Г. Леонідзе, С. Шаншіашвілі, П. Тичини, П. Антоколь-ського, Джамбула) і рад. художників (Г. Тоїдзе, М. Дерегуса, Т. Абакелія, С. Кобуладзе, Г. Гавриленка). На мотиви Р. створено драм. вистави й опери (Л. Паліашвілі "Витязь в тигровій шкурі", Д. Аракішвілі "Шота Руставелі").

Тв.: Укр. перекл.— Витязь в тигровій шкурі. Перекл. М. Бажана. К., 1966; Рос. перекл.— Витязь в тигровой шкуре. Л., 1977.

Літ.: Тичина П. У пісні, в славі, в помислах живе. В кн.: Тичина П. Вибрані твори, т. 3. К., 1957; Гольцев В. В. Шота Руставели. M., 1956; Барамидзе А. Г. Шота Руставели. M., 1966; Абашидзе И. В. По следам Руставели. Тбилиси, 1974; Бабаян А. М. Шота Руставели. Библиографический справочник. М., 1975.

М. П. Бажан.

Руставелі - leksika.com.uaРуставелі - leksika.com.uaРуставелі - leksika.com.ua