— на Пн. Ровен. обл. УРСР. Утворений 1939. Площа 2,0 тис. км2. Нас. 94,4 тис. чол. (1982). У районі — 65 населених пунктів, підпорядкованих міській, 2 селищним і 18 сільс. Радам нар. депутатів. Центр
— м. Сарни. С. р. розташований у межах Полісся Українського. Корисні копалини: граніти, пісок, глина, торф. Річки — Горинь та її прит. Случ (бас. Дніпра). Чимало озер, у т. ч. Карасинське і Сомине. Грунти дерново-підзолисті піщані, супіщані, болотні. Лежить у зоні мішаних лісів. Ліси (сосна, дуб, береза, вільха, осика) займають близько 46% території району. Найбільші підприємства району — сарненські маслоробний, рем.-мех., комбікормовий, льонопереробний з-ди, лісгоспзаг, комбінат "Буд-індустрія", меблева ф-ка, клесівські торфобрикетний та щебеневий з-ди тощо. Комбінат побутового обслуговування (Сарни) та 12 будинків побуту. Землеробство спеціалізується на вирощуванні зернових (пшениця, жито), картоплі, льону-довгунця, овочів, хмелю; тваринництво м'ясо-мол. напряму. Площа с.-г. угідь 1981 становила 68,4 тис. га, у т. ч. орні землі — 30,5 тис. га. Осушено 48,1 тис. га. У С. р.— 13 колгоспів, 2 радгоспи, Сарненська н.-д. станція по освоєнню боліт, райсільгосптехніка з виробничим відділенням, райсільгоспхімія. Залізничний вузол Сарни, залізничні станції — Страшів, Клесів, Немовичі й Тутовичі. Автомоб. шляхів — 460 км, у т. ч. з твердим покриттям — 328 км. У районі — 2 сільс. профес.-тех. уч-ща, 71 заг.-осв., З муз. та спортивна школи; 58 лік. закладів, у т. ч. 7 лікарень; санаторій. 17 будинків культури, 39 клубів, 5 кінотеатрів, 51 кіноустановка, 62 б-ки; музеї — краєзнавчий в Сарнах та істор. в смт Степані. В цьому ж с-щі народився польс. революц. демократ С. Г. Ворцель. У 1898 у с. Кузьмівці С. р. жив рос. письменник О. І. Купрін. У С. р. видається газ. "Будівник комунізму" (з 1939).
Є. С. Ковальчук.
