Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow лан-лащ arrow ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ
   

ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ

харчові, або трофічні, ланцюги — групи видів рослин, тварин, грибів та мікроорганізмів, пов'язаних один з одним харчовими відносинами, внаслідок чого створюється певна послідовність у передачі речовин і енергії від одних груп організмів до інших. Л. ж. формувались у процесі істор. розвитку органіч. світу і є однією з характеристик взаємопристосованості організмів у природі. Основою кожного Л. ж є види-продуценти, або автотрофи (переважно зелені рослини та хемосинтезуючі мікроорганізми; див. Хемосинтез). Наступні ланки Л. ж. становлять гетеротрофи, або консументи, які поділяють на первинні і вторинні. Первинними консументами є тварини, які живляться переважно або виключно (рідше) рослинами, вторинними — які живляться їжею переважно або виключно (рідко) тваринного походження. Так, у Л. ж., видом-продуцентом якого є капуста, первинні консументи — капустяний білан, капустяна совка, зайці та ін., а вторинні консументи — паразити названих видів. Ланки третього трофічного рівня в Л. ж. становлять сапрофіти (переважно гриби та бактерії), що одержують необхідну енергію шляхом розкладання мертвої органічної речовини. Кількість ланок у Л. ж. здебільшого не перевищує 4—5. В угрупованні організмів (біоценозі) звичайно буває ряд паралельних Л ж., між якими можуть існувати зв'язки. Складна структура Л. ж. забезпечує цілісність та динамічність біоценозу. Л. ж. відбивають осн. етапи біогенного кругообігу речовин у природі, лежать в основі т. з. піраміди чисел, що відображує чисельність окремих організмів в угрупованнях, і разом з нею виявляють характерні особливості біоценозів.

О. П. Кришталь.

 

Схожі за змістом слова та фрази