гелікоптер - важчий за повітря літальний апарат з вертикальним зльотом і посадкою, в якого підйомну силу і тягу для горизонтального польоту створюють лопаті одного або кількох несучих гвинтів. Несучий гвинт В. (мал.) приводиться в рух від поршневих або турбовальних двигунів через систему мех. трансмісії, іноді - безпосередньо реактивними двигунами, встановленими на кінцях лопатей. Швидкість обертання кінцевої ділянки лопаті, яка рухається за напрямом польоту, дорівнює сумі окружної швидкості цієї ділянки і швидкості польоту самого апарата. Швидкість же кінця лопаті, яка рухається проти напряму польоту, дорівнює різниці цих швидкостей. Внаслідок цього лопаті при обертанні роблять складні коливальні рухи у вертикальній і горизонтальній площинах. Водночас вони безперервно повертаються відносно поздовжньої осі, створюючи (за допомогою автомату перекосу) горизонтальну складову тяги несучого гвинта. Розрізняють В.: одногвинтові (найпоширеніші) з рульовим гвинтом (цей гвинт забезпечує шляхове керування, а також зрівноважує реактивний момент від несучого гвинта); двогвинтові поздовжньої і поперечної схем, співвісні і з перехрещуваними осями несучих гвинтів (гвинти для зрівноваження реактивних моментів обертаються в різні боки); три- і ба-гатогвинтові. Швидкість В.- до 355 км/год, висота польоту - до 12,5 км, далекість - до 3400 км, вантажопідйомність - до 40 т. В СРСРстворено В. Мі-1, Мі-2, Мі-4, Мі-6, Мі-8, Мі-10 (вертоліт-кран) і В-12 (найбільш вантажопідйомний у світі) конструкції М. Л. Мі-ля, Ка-15, Ка-18 і Ка-26 конструкції М. І. Камова. В. застосовують для транспортних і пасажирських перевезень, будівельно-монтажних, геологорозвідувальних і с.-г. робіт, у військ. справі тощо. Див. також Авіація.
О. С. Радін.
