Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рен-рос arrow РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА
   

РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА

- одна з найчисленніших христ. церков, що остаточно оформилася як церк. організація 1054, після поділу християнства на православ'я і католицизм, її очолює папа римський. Центр — Ватикан. У світі налічується 1 млрд. 125 млн. католиків. Р.-к. ц. включає 217 тис. парафій і 116 тис. місій. Понад 150 кардиналів і бл. 4450 єпископів очолюють різні церк. структури. Станом на січень 2000 католики від заг. кількості населення становлять: в Європі — 42,4 %, Америці — 63,1 %, Африці - 15,6 %, Азії - 3,1 %, Океанії - 63 %.

Класич. катол. країнами Європи є Австрія, Бельгія, Ірландія, Іспанія, Італіїг, Польща, Португалія, Франція. Майже у всіх європ. країнах відносини між д-вою і Р.-к. ц. регулюються конкордатом; церкву відокремлено від д-ви. Водночас Р.-к. ц. має сильні позиції у громад.-політ. житті цих країн, гуманіт. сфері. Діють розгалужені катол. орг-цїї — реліг.-політ. об'єднання католиків, метою яких є залучення віруючих до активного громад.-політ. життя, зміцнення і розширення впливу Р.-к. ц. на внутр. і зовн. політику д-ви.

Р.-к. ц. в Україні — одна з традиц. христ. церков. Офіційно існує від часу усталення її ієрархії у 14 ст. Перша рим.-катол. дієцезія лат. обряду була засн. в 13 ст. у Луцьку, яку згодом об'єднано з Володимире-Волин. дієцезією 1427. У 1321, який вважається роком заснування Київ, дієцезії, першим єпископом лат. обряду Києва призначено Стефана. 13.II 1375 папа Григорій XI установив Галицьку митрополію лат. обряду, центр якої на поч. 15 ст. було перенесено з Галича до Львова. У 15 ст. утворено дієцезію в Кам'янці-Подільському, а 1848 — у Херсоні. Після польс. повстання 1830—31 Р.-к. ц. зазнала репресій з боку рос. уряду (заборона спорудження нових костьолів, закриття монастирів або їхнє перетворення на православні тощо). Після польс. повстання 1863—64 тиск на католиків з боку цар. уряду посилився ще більше. Після 1920 в рад. Україні знову почалося гоніння на Р.-к. ц. Усіх єпископів і багатьох священиків вигнано з тер. України. У 30-х рр. 20 ст. почалося фіз. винищення не тільки священиків, а й мирян. Під час Другої світової війни 1939—45 в Україні відновлено катол. церк. мережу. У 50—60-х рр. знову розпочався наступ на церкву, в результаті якого припинено діяльність більшості костьолів. На 1989 залишилися офіційно зареєстрованими 90 рим.-катол. громад без діючої ієрархії.

З проголошенням незалежності України папа Іоанн-Павло II відразу призначив єпископів до трьох дієцезій (Львівської, Кам'янець-Подільської і Житомирської). 1993 утв. Апостольську адміністрацію для римо-католиків Закарпаття. Кількість громад римо-католиків в Україні поступово зростає: у 1993 діяла 531 іромада, у 2002 — 941. Більшість громад зосереджено в трьох областях — Вінницькій, Житомирській, Хмельницькій. Свої культурно-реліг. та нац. особливості має Р.-к. ц. в Закарпатті, до складу громад якої входять віруючі утор., словац. та німецької національностей.

Укр. д-ва забезпечує Р.-к. ц., як і всім ін. церквам та реліг. орг-ціям, рівні права і можливості для задоволення реліг. потреб віруючих відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (1991). З цією метою утворюються і діють ієрархічні та інституц. структури Р.-к. ц. в країні — дієцезії, чернечі ордени, монастирі, реліг. братства, місіонер, т-ва (місії), духовні навч. заклади, періодичні церк.-реліг. видання. Нунціатура Апостольської столиці (див. Нунцій) в Україні як дип. установа забезпечує зв'язок Р.-к. ц. в особі її ієрархії, духівництва та широкого загалу віруючих з Римською курією і Святим Престолом.

Літ.: Павлов С. В., Мезенцев К. В., Любіцева О. О. Географія релігій. К., 1999; Історія релігії в Україні. К., 1999; Римо-катол. церква в Україні в 18-20 ст. В кн.: Католицизм. К., 2001.

П. Л. Яроцький.

 

Схожі за змістом слова та фрази