Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow К-как arrow КАДРИ
   

КАДРИ

— основний, постійний склад кваліфікованих працівників підприємств, установ, парт., профспілкових і громад. орг-цій усіх галузей нар. господарства та армії. Питання добору, виховання і розстановки К. завжди перебувають в центрі уваги КПРС і Рад. д-ви (див. Кадрова політика КПРС).

Основні принципи роботи з К. полягають у тому, щоб добирати К. за політ, і діловими ознаками, ретельно вивчати особисті якості працівників, оцінювати їх за наслідками роботи, бережливо й чуйно ставитися до них, виховувати їх так, щоб кожний працівник давав суспільству максимум того, що він може дати відповідно до своєї освіти, досвіду роботи, особистих якостей, більш широко залучати до керівної роботи молодь та жінок, уміло поєднувати досвід старших та ентузіазм молодих працівників. З перших днів встановлення Рад. влади партія сміливо висувала на керівні посади найсвідоміших робітників і трудящих селян, використовуючи одночасно знання й досвід бурж. спеціалістів. Організованого й планомірного характеру підготовка К. почала набувати ще в ході громадян. війни та після розгрому іноз. інтервенції. В період індустріалізації країни та колективізації сільського господарства особливо визначилася проблема підготовки спеціалістів для нар. г-ва. В серед. 30-х pp. партія висуває лозунг: "Кадри вирішують все", який став величезним поштовхом до дальшого розгортання масової підготовки К. Однією з вирішальних умов перемоги СРСР у Великій Вітчизн. війні 1941—45 була наявність військових, парт. і госп. К., підготовлених Комуністичною партією і Рад. д-вою. В післявоєнний період проблема К. розв'язувалася відповідно до потреб відбудови нар. г-ва й дальшого його розвитку, боротьби за завершення будівництва соціалізму в СРСР. Надзвичайно важливою умовою роботи з К. є систематичне виховання у них ідейності та відданості справі будівництва комунізму, зміцнення їхньої інтернаціоналістської свідомості. Ступінь потреби в будь-яких К. визначають планові органи (див. Трудові ресурси, Баланс трудових ресурсів). В СРСР створено чітку систему підготовки і підвищення кваліфікації К., до якої входить загально-осв. школа, технікуми, вузи, профес. та військові училища, академії, аспірантура й докторантура та ін. Щороку в Укр. PCP готується майже 350 тис. фахізців з вищою і середньою спец. освітою та бл. 1,5 млн. кваліфікованих робітників, підвищують кваліфікацію понад 5 млн. робітників, інженерно-тех. працівників і службовців (1977). Під впливом науково-технгчного прогресу та неухильного розвитку продуктивних сил у структурі К. постійно відбуваються якісні зміни. Збільшується питома вага фахівців з вищою та серед. спец. освітою різного профілю, зростає номенклатура інженерно-тех. спеціальностей, зростає значення механізованої праці за рахунок скорочення ручної та тяжкої фіз. праці, розширюється виробнич. профіль робітників на базі високоме-ханізованого і автоматизованого вироби. У зв'язку з цим неухильно підвищуються вимоги до профес. орієнтації молоді, рівня освіти та підготовки К. Першочергового значення набуває економічна освіта кадрів і підготовка їх за новими й перспективними напрямами науки й техніки. Особливі вимоги ставляться до керівних К.. які повинні бути компетентними, політ. зрілими працівниками, володіти сучас. методами управління, мати почуття нового, бачити перспективу розвитку, вміти знаходити найефективніші шляхи розв'язання проблем, що виникають. Див. також Вища освіта, Професійно-технічна освіта. Середня спеціальна освіта.

Літ. див. до ст. Кадрова політика КПРС.

П. П. Коваленков

 

Схожі за змістом слова та фрази