[нім. Formular, франц. formulaire — бланк, від лат. formularius — знавець судових формул (процедур), formula — правило, норма, судова справа] — 1) Спец, бланк (картка), куди вносяться осн. відомості про певну споруду, механізм чи ін. об'єкт та їх експлуатацію.
2) Бланк торг, документа, договору, текст якого здебільшого складається заздалегідь і потребує заповнення тільки окремих рядків щодо найбільш суттєвих умов та підписання, після чого набуває юридичної сили. З цим пов'язане т. з. формулярне право — особливий вид права, включення у сферу цивільного права положень Ф. [типових договорів (контрактів)] та надання цим положенням сили законод. норми. Договірні відносини, що регулюються такими Ф., фактично виключаються зі сфери дії цив. або торговельних юрид. норм. Незважаючи на те, що Ф. не належить до джерел права, в сучасній діловій і торг, практиці вони інколи фактично замінюють відповідні норми зак-ва.
3) Послуж. список військовослужбовця, який містить відомості про його служб, діяльність (переміщення по службі, присвоєння звань чи рангів, нагородження тощо).
4) У бібліотеч. справі — облікова картка, що вкладається у книжку, з відомостями про цю книжку і відмітками про користування нею читачами.
5) Сукупність розміщених у певній послідовності реквізитів, необхідних для всіх видів певної системи док-тів (Ф-зразок).
В. П. Нагребельний.
