Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow стад-статус arrow СТАТЕВІ ГОРМОНИ
   

СТАТЕВІ ГОРМОНИ

— біологічно активні речовини, що виробляються статевими залозами хребетних тварин і людини. Забезпечують розвиток первинних статевих ознак, а також вторинних статевих ознак. С. г. за хіміч. будовою поділяються на стероїди і поліпептиди. Відомі три групи стероїдних гормонів: андрогени, естрогени і прогестини (гестагени). Андрогени — чоловічі С. г., які синтезуються переважно в інтерстиціальних клітинах сім'яників. Молекули андрогенів включають 19 атомів вуглецю. Осн. представник — тестостерон. Естрогени — жіночі С. г., молекули яких містять 18 атомів вуглецю, виробляються фолікулами яєчників. Представники: естрадіол, естрон. Прогестини — жіночі С. г.;

синтезуються в жовтому тілі яєчників та в ін. структурних елементах. До складу молекули прогестину входить 21 атом вуглецю. Оси. представник — прогестерон. С. г. виробляються також корою надниркових залоз, а під час вагітності — плацентою. Естрогени та андрогени утворюються у чоловічих і у жіночих особин. У зв'язку з цим статеві ознаки визначаються кількісним співвідношенням С. г. Біосинтез стероїдних С. г. у більшості живих організмів здійснюється з холестерину. Етапи біосинтезу (до стадії утворення прогестерону) в сім'яниках і яєчниках збігаються. В ембріональний період розвитку (див. Зародковий розвиток тварин і людини) С. г. контролюють диференціацію статевих органів; під час статевого дозрівання — розвиток статевих органів і вторинних статевих ознак. В період статевої зрілості організму С. г. забезпечують репродуктивну функцію, підтримують статевий потяг, активують центральну нервову систему. Взаємодія естрогенів і гестагенів підготовляє матку до імплантації заплідненої яйцеклітини, забезпечує збереження вагітності та своєчасні пологи. Речовини, аналогічні С. г., існують і у нижчих організмів. Виявлено гормональну регуляцію статевого розмноження у деяких видів аскоміцетів, фікоміцетів та ін. грибів. У водної плісені Асhlуа bіsехuаlis чоловічі і жіночі різновиди статевих клітин гіфів секретують речовини, які взаємно стимулюють їх утворення і злиття (виділена з жіночих особин речовина антеридіол належить до стероїдів). У таких мікроорганізмів, як Вlаkеslea trіsроrа, деяких видів Мuсоr, Rhіzорus та ін., подібну роль відіграють триспорові кислоти, споріднені з каротиноїдами. Речовини, що секретуються в клітинах однієї статі, виводяться в зовнішнє середовище, звідки потрапляють до клітин іншої статі. З С. г. білкової природи найвідоміші: релаксин, який синтезується переважно жовтим тілом яєчників, а також маткою та ін. органами (сприяє нормалізації вагітності, зниженню тонусу матки, розслабленню зв'язок зчленувань тазових кісток); інгібін, який утворюється в сім'яних канальцях сім'яників і фолікулах яєчників (здатний гальмувати секрецію фолікулостимулюючого гормону гіпофіза). У медицині С. г. застосовують для замісної терапії ендокринних (див. Гормонотерапія) і лікування акушерсько-гінекологічних захворювань, а також для протипухлинної терапії при новоутвореннях передміхурової і молочних залоз (див. Гормональні препарати).

Літ.: Биохимия гормонов и гормональной регуляции. М., 1976; Гинекологическая эндокринология. К., 1976; Физиология эндокринной системы. Л., 1979.

О. Г. Резников.

 

Схожі за змістом слова та фрази