— найменше додатне число, яке ділиться на кожне з цих чисел. Напр., Н. с. к. чисел 12, 15 і 20 є 60. Щоб знайти Н. с. к., потрібно числа розкласти на прості множники (див. Розкладання на множники) і перемножити всі прості множники, що є хоч би в одному з розкладів, взявши кожний множник найбільшу кількість разів, що він зустрічається в одному з цих чисел. Н. с. к. двох натуральних чисел дорівнює добуткові цих чисел, поділеному на їхній найбільший спільний дільник.
