Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow меро-мец arrow МЕХАНІЗАЦІЯ І АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБЛІКУ
   

МЕХАНІЗАЦІЯ І АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБЛІКУ

— застосування засобів обчислювальної і периферійної техніки (реєстратори виробництва, дисплеї, телетайп тощо) в бухгалтерських, статистичних і оперативно-технічних облікових операціях. Є складовою частиною системи машинної обробки екон. інформації і автоматизованої системи управління (АСУ). Початок механізації облікових робіт пов'язаний з розвитком у кін. 19 ст. перфораційних обчислювальних машин (ПОМ). Широке застосування ПОМ для механізації обліку в СРСР набуло в 30-х рр., коли було покладено початок вітчизн. обчислювальному приладобудуванню. Зі створенням ЕОМ і периферійної техніки розвивається і автоматизація обліку, при цьому змінюються і форми рахівництва. Таблично-перфокарткову форму рахівництва застосовують при використанні ПОМ, автоматизовану — при використанні ЕОМ і периферійної техніки. Завдяки цьому складаються досконаліші реєстри аналітичного обліку і синтетичного обліку, спрощується обробка вихідної інформації тощо. Операції обліку виконують централізовано на машинолічильних станціях або в обчислювальних центрах. Фактичну (облікову) інформацію фіксують у первинному документі (наряд, вимога тощо), а потім переносять на машинний носій (перфокарту, перфострічку, магн. стрічку), або ці операції одночасно виконують за допомогою реєстраторів виробн. та ін. засобів периферійної техніки. Іноді цю інформацію фіксують у перфокартах-документах (дуаль-карти з графічними позначками). На них автоматично фіксують (перфорують) постійну інформацію, вручну — змінну (у вигляді графічних позначок), яку потім також автоматично перфорують. Машинні носії після цього обробляють на ПОМ або ЕОМ. Результати виконаних на машинах облікових операцій фіксують на паперових аркушах — табуляграмах (машинограмах), кількість примірників яких збільшується за допомогою копіювальної і розмножувальної техніки. Оперативну (фактичну) інформацію, оброблену на ЕОМ, також видають на дисплеї або ін. периферійній техніці. Збирають і обробляють інформацію за типовими або індивідуальними проектами (тех. і робочими або техноробочими). Вони звичайно містять детальний опис технології збирання й обробки інформації та призначення і принципи побудови кодів та їхніх номенклатур, форм носіїв інформації (первинних документів, схем перфорації перфокарт, перфокарт-доку-ментів, перфострічок, структур інформації, розміщених на магнітних носіях тощо), алгоритмів обробки інформації, форм вихідних документів, призначення та використання їх, питання ефективності машинної обробки інформації тощо. У цих процесах важливе значення має застосування умовно-постійної інформації, тобто інформації, яка протягом тривалого періоду не змінюється (коефіцієнт стабільності її має бути не менший як 0,6—0,8). її заздалегідь фіксують на машинних носіях, що становлять постійні масиви, а потім багато разів використовують під час обробки облікової інформації, в первинних документах цю інформацію звичайно не фіксують. На більшості підприємств Рад. Союзу, в т. ч. Укр. PCP, механізацію і автоматизацію обліку здійснюють як самостійний вид роботи або в системі машинної обробки екон. інформації і автоматизованої системи управління (АСУ).

Літ.: Исаков В. И., Рожнов В. С. Механизация учёта и вычислительных работ. M.. 1968: Волков СИ Учётная информация и система её обработки на ЭВМ. М., 1973; Подольский В. И. Автоматизация обработки учётной информации на промышленных предприятиях. М., 1978; Твердохлеб Н. Г. Организация машинной обработки экономической информации. К., 1979.

М. Г. Твердохліб.

 

Схожі за змістом слова та фрази