Ілля Григорович [27.Х (8.XI) 1837, с. Кварелі, тепер місто Кварельського р-ну Груз. РСР — ЗО.VІІІ (12.ІХ) 1907, у дорозі з Тбілісі до Сагурамо, похований в Тбілісі на горі Мтац-мінда] — грузинський письменник і громад. діяч. Основоположник реалістичної школи в груз. л-рі. У своїх творах показав життя і побут тогочасного груз. суспільства. Автор повісті "Вдова Отарашвілі" (1887), віршів, поем, публіцистів, нарису "Записки подорожнього" (1861), критичних статей. Ч. бував на Україні, сприяв перекладу й пропаганді творів Т. Шевченка. Цікавився творчістю українських діячів О. Навоцького, М. Гулака, Твори Ч. перекладали Б. Грінченко, П. Грабовський, П. Тичина, М. Бажан, О. Новицький, О. Синиченко та ін. Меморіальні музеї Ч. відкрито в Сагурамо (1951), в Кварелі (1937), Тбілісі (1957). В Тбілісі споруджено пам'ятник Ч.; поблизу Сагурамо, на місці, де вбито поета найманцями царської охранки, встановлено пам'ятний обеліск.
Тв.: Укр. перекл.— [Вірші]. В кн.: Поезія грузинського народу. Антологія, т. 1. К., 1961; І це людина? — Вдова Отарашвілі. К., 1964; Рос. перекл.— Сочинения, т. 1 — 2. М., 1960; Стихотворения и поэмы. Л., 1979.
О. М. Новицький.
