у Львові (НТШ). Створене 1892 групою укр. діячів бурж.-ліберального напряму. Виникло внаслідок реорганізації Літературного т-ва ім. Т. Г. Шевченка, заснованого 1873 з ініціативи О. Я. Кониського, М. П. Драгома-нова та ін. Т-во об'єднувало вчених різних наук. профілів. Мало два ідейно-політ. напрями — демократичний на чолі з І. Я. Франком,
B. М. Гнатюком і бурж.-націоналістичний, ідеологом якого став М. С. Грушевський. У НТШ було три секції: історико-філософська, філологічна і математико-природ-ничо-медична, до складу яких входило ряд комісій: археографічна, бібліографічна, етнографічна, правова, статистична та ін. НТШ мало друкарню, б-ку, музей. Видавало "Записки Наукового товариства імені Шевченка", "Літературно-науковий вісник", журн. "Зоря", "Етнографічний збірник", "Пам'ятки українсько-руської мови і літератури" та ін., серійні видання — "Руську історичну бібліотеку", "Українсько-руську бібліотеку", а також твори Т. Г. Шевченка, І. Я. Франка та ін. укр. письменників, наук. праці й матеріали. Участь передових діячів укр. культури і науки в роботі т-ва надавала в певні періоди прогресивного характеру діяльності його окремих секцій і комісій. Це насамперед стосується філологічної секції та етнографічної комісії, якими тривалий час керували І. Я. Франко і В. М. Гнатюк. Історико-філософ-ську секцію очолював М. С. Грушевський, який 1897—1913 був головою НТШ. Бурж.-націоналістичні концепції Грушевського не раз піддавали гострій критиці передові члени т-ва — І. Я. Франко, О. С. Маковей та ін. Під час перебування Зх. України під владою бурж.-поміщицької Польщі (1919— 39) видання т-ва часто мали анти-рад. спрямування. НТШ як наук. центр занепало. Після возз'єднання Зх. України з УРСР передові члени НТШ включилися в роботу рад. Наук. закладів. Деякі антира-дянськи настроєні члени т-ва емігрували до США й Канади, де заснували проамериканське НТШ яке не має нічого спільного з наукою.
