— створення на поверхні металевих (гол. чин. сталевих, чавунних) виробів плівки нерозчинних фосфатів. Такі плівки (завтовшки до 15 мкм) разом з лакофарбовим або масляним покриттям захищають вироби від атм. корозії, підвищують їхню стійкість проти зношування, поліпшують електроізоляційні властивості. Найчастіше Ф. проводять, занурюючи очищені та знежирені вироби у нагрітий до три 90—100 °С розчин фосфатів заліза, марганцю, цинку і кадмію. Після Ф. і сушіння вироби піддають пасивуванню у слабкому розчині хроматів. Застосовують також електролітичне Ф. (електролізом на змінному або постійному струмі). До Ф. вдаються в автомобіле- і приладобудуванні, електротехніці та ін.
|
