Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow соц-спер arrow СПАДКУВАННЯ
   

СПАДКУВАННЯ

перехід майна після смерті громадянина (спадкодавця), якому це майно належало, до однієї або кількох осіб (спадкоємців). В СРСР здійснюється згідно з нормами спадкового права. Закон передбачає два порядки С.— за законом і за заповітом. С. за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом. Якщо заповіт охоплює лише частину майна померлого, можливе С. частково за законом і частково — за заповітом. Майно, що залишилося незаповіданим, розподіляється між спадкоємцями в порядку і за черговістю, визначеними законом (в УРСР — ст. 529—533 ЦивК УРСР). Якщо у померлого немає спадкоємців за законом і він не Залишив заповіту або спадкоємці не прийняли спадщини чи позбавлені її, майно померлого переходить до д-ви (т. з. виморочне майно). При С. за законом до спадкоємців померлого належать особи, зв'язані з ним кровними узами, шлюбними відносинами, усиновленням, утриманням. Усиновлені та їхні нащадки при С. після смерті усиновителя або його родичів прирівнюються до дітей усиновителя та їхніх нащадків. Встановлено особливий порядок С. предметів домашньої обстановки та вжитку — вони переходять за законом до спадкоємців, які проживали спільно з спадкодавцем не менше як один рік, незалежно від їхньої черги і спадкової частки. Ст. 119 Основ цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік (в УРСР —ст. 535 ЦивК УРСР) передбачає, що неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в т. ч. усиновлені), його (її) непрацездатні дружина (чоловік), батьки успадковують, незалежно від змісту заповіту, обов'язкову частку — не менше як 2/з частки спадщини, яка належала б кожному з них при С. за законом.

 

Схожі за змістом слова та фрази