Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow семи-серед arrow СЕРЕДНЬОРОСІЙСЬКА ВИСОЧИНА
   

СЕРЕДНЬОРОСІЙСЬКА ВИСОЧИНА

— в центрі Європ. частини СРСР, у межах Східно-Європейської рівнини. Осн. її частина лежить в РРФСР, пд.-зх. відроги — на тер. України. Довж. бл. 1000км, шир. до 500 км. Щодо рельєфу С. в. являє собою хвилясте плато з пересічними висотами 200—250 м, макс. — 293 м. Поверхня значно розчленована. Поширені карстові (див. Карст) западини, місцями зсуви. В основі С. в. залягають докембрійські породи Воронезького кристалічного масиву. На Пн. височина складена девонськими й кам.-вуг. вапняками, що перекриваються шщано-глинистими юрськими і крейдовими відкладами, на Пд.— відкладами юрського, крейдового, палеогенового і неогенового віку (піски, пісковики, крейда, глини). Значні площі вкриті лесовидними суглинками та лесом, трапляються моренні відклади (див. Морена). Корисні копалини — залізна руда Курської магнітної аномалії, бурі залізняки, буре вугілля, глини, біла крейда, фосфорити та ін. На С. в. беруть початок численні річки, що належать до бас. Чорного (Десна з Сеймом, Псел, Ворскла), Азовського (Дон з Сіверським Дінцем) і Каспійського (Ока з притоками) морів. Височина розташована в межах трьох природних зон — мішаних лісів, лісостепової і степової. У ґрунтовому покриві переважають чорноземи та сірі лісові грунти. Лісистість змінюється від 9 до 11%. Лісові масиви (дуб, ясен, липа, сосна) збереглися гол. чин. по річкових долинах, місцями — на межиріччях. Ділянки цілинних злаково-різнотравних степів — у Центральночорноземному заповіднику імені В. В. Альохіна. Значну частину С. в. розорано. Густо населена.

В. І. Галицький.

 

Схожі за змістом слова та фрази