Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow франс-фуні arrow ФРУНЗЕ
   

ФРУНЗЕ

(до 1926 — Пішпек) — столиця Кирг. РСР. Значний пром. і культурний центр республіки. Розташований у Чуйській долині, біля підніжжя Киргизького хр., на вис. 750—900 м над р. м. Площа — 123 км2. Населення — 590 тис. ж. (1984). Поділяється на 4 міські райони. Засн. 1864 як рос. військ. поселення на місці кол. фортеці Кокандського ханства Пішпек (виникла 1825; 1860 і 1862 її займали рос. війська). З 1878 Пішпек — місто. В жовтні 1917 тут створено більшовицьку орг-цію. Рад. владу встановлено 1 (14).І 1918. З 1924 — центр Кара-Кирг. (з 1925 — Кирг.) а. о. В 1926 місто перейменовано на честь М. В. Фрунзе, що народився тут. З 1926 Ф.— столиця Кирг. АРСР (з 1936 — Кирг. РСР). Ф. нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора (1978). Провідна галузь пром-сті — машинобудування, у т. ч. с.-г., електротехнічне, верстато-, приладо- та автомобілебудування (найбільші підприємства: виробниче об'єднання "Киргизавтомаш"; заводи: сільгосп. машин ім. М. В. Фрунзе, " Важелектромаш", "Киргизелектродвигун", дослідний електровакуумного машинобудування, контрольно-вимірювальних приладів). Легка пром-сть представлена камвольно-суконним комбінатом, діють також швейна ф-ка "40 років Жовтня", трикот., два швейні та взуттєве виробничі об'єднання. Найбільші підприємства харч. пром-сті — м'ясний і шампанських вин комбінати, виробничо-кондитерське та хлібобулочне об'єднання. Серед підприємств ін. галузей — об'єднання "Киргизмеблі", домобудівний комбінат і з-ди залізобетонних виробів. ТЕЦ. Ф.— вузол автомоб. шляхів, у місті — дві залізничні станції (Ф. і Пішпек), аеропорт "Манас". Ф.— важливий культурний центр. У 1981/82 навч. р. у Ф. було 82 загальноосв. школи (73,6 тис. учнів), 11 муз. та худож. шкіл, 14 серед. спец. навч. закладів (22 тис. учнів), 17 профес.-тех. уч-щ (12,9 тис. учнів). У 8 вищих навч. закладах навчалося 46,5 тис. студентів. Вузи: Киргизький університет імені 50-річчя СРСР, ін-ти — Кирг. с.-г., політех., Кирг. мед., пед. рос. мови та л-ри, Кирг. жіночий пед., Кирг. ін-т мистецтв, Кирг. ін-т фіз. культури. У Ф.— Академія наук Киргизької РСР і 17 її н.-д. установ. Працюють н.-д. ін-ти онкології й радіології, акушерства і педіатрії, епідеміології, мікробіології й гігієни, комплексної автоматизації меліоративних систем та ін. н.-д. установи. В місті 87 масових бібліотек з фондом 3 млн. одиниць зберігання, найбільша Держ. б-ка Кирг. РСР ім. М. Г. Чернишевського з фондом понад 4 млн. одиниць зберігання, 24 клубні заклади, Філармонія ім. Токтогула Сатилганова, цирк, 60 кіноустановок, 4 театри — Кирг. театр опери та балету, Кирг. драм. театр. Рос. драм. театр ім. Н. К. Крупської, Респ. театр ляльок, кіностудія "Киргизфільм", 4 музеї — Держ. істор. музей, Держ. музей образотворчих мистецтв, Будинок-музей М. В. Фрунзе, Музей природи. Позашкільні заклади: Палац піонерів та школярів, станція юних техніків, 19 дит. спорт. шкіл тощо.

У Ф. працюють вид-ва "Киргизстан", "Мектеп", "Ала-Тоо", Гол. редакція Кирг. Рад. Енциклопедії. Виходять 21 журнал, 9 респ. газет, міська — "Вечірній Фрунзе" (кирг. та рос. мовами). 3 1936 працює респ. інформ. орган — Кирг. телеграфне агентство (КирТАГ). Місц. радіопередачі ведуться кирг., рос, дунганською та нім. мовами, транслюються програми Всесоюзного радіо. Телецентр, місц. телепередачі — кирг. і рос. мовами, транслюються телепрограми "Восток", "Орбіта" з Москви та Алма-Атинської і Ташк. телестудій.

Серед споруд рад. часу: М-во культури Кирг. РСР (1926, інж. О. Зенков), Будинок Уряду Кирг. РСР (1934, арх. Ю. Дубов), Кирг. театр опери та балету (1955, арх. О. Лабуренко та ін.), б-ка ім. М. Г. Чернишевського (1957—62, арх. В. Нусов), Будинок-музей М. В. Фрунзе (1968, арх. Ю. Карих, Г. Кутателадзе), Палац спорту ім. В. І. Леніна (1974, проект ін-ту "Союзспортпроект"), Держ. музей образотворчих мистецтв (1974, арх. Д. Ирискулив, Ш. Джекшенбаєв та ін.), Будинок політ. освіти (1975, арх. В. Шапошник та ін.). Пам'ятники: І. В. Панфілову (1942, скульптори О. і А. Мануїлови), В. І. Леніну (1948, скульптор Г. Нерода), М. В. Фрунзе (1972, скульптори Л. Дубиновський та ін.), монумент Дружби (1974, скульптори Т. Садиков та ін.).

К. М. Молдобаєв.

фрунзе - leksika.com.uaфрунзе - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази