Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow федо-фец arrow ФЕРГАНСЬКА ОБЛАСТЬ
   

ФЕРГАНСЬКА ОБЛАСТЬ

— у складі Узб. РСР. Утворена 15.І 1938. Площа 7,1 тис. км2. Нас. 1858 тис. чол. (на 1.І 1983). Осн. населення — узбеки, живуть також росіяни, таджики, татари, киргизи та ін. Міськ. нас.— 34 %. Центр — м. Фергана. Поділяється на 13 районів, має 8 міст і 9 с-щ міськ. типу. Ф. о. нагороджено орденом Леніна (1964). Область лежить у міжгірній улоговині, на Пд. Ферганської долини. На Пн.в межі Ф. о. заходить Куштеиинський масив, на Пд.— передгір'я (адири) Алайського хр. Корисні копалини: нафта, газ, сірка, сурма, озокерит, руди кольорових металів, буд. матеріали. Клімат континентальний. Пересічна т-ра січня —3°, липня +28°. Опадів 110—270 мм на рік, максимум — навесні. Гол. ріка — Сирдар'я. Грунти сіроземні й лучно-болотні, у передгір'ях — сіро-бурі, малопотужні кам'янисті коричневі, є засолені грунти та солончаки, а також слабозакріплені й розвіяні барханні піски, в долині Сирдар'ї — алювіально-лучні грунти. Рослинність пустельного типу, ту-гайна, в горах лісова. Значну частину земель розорано. Ф. о.— одна з найгустіше заселених і найрозвинутіших у пром. та с.-г. відношенні областей республіки. Діють Кувасайська ДРЕС, Ферганська і Кокандська ТЕЦ та ін. Видобування нафти (Зх. Палванташ, Чиміон, Зх. Сох), газу (Пн. Сох, Ханкиз), сировини для пром-сті буд. матеріалів (у районі м. Кувасая). Переробляють нафту в Фергані та Алтиарику. Підприємства хім. пром-сті виробляють мінеральні добрива, сірчану к-ту, дефоліанти, штучне волокно та ін. (Коканд, Фергана). Осн. продукція металообр. пром-сті — пром. устаткування, зап. частини для с.-г. і текст. машин, електрозварювальна апаратура, газові плити (Коканд, Фергана та ін.). На Ф. о. припадає бл. 26 % респ. виробництва буд. матеріалів (Кувасай, Фергана, Коканд). Легка пром-сть представлена бавовноочисною, текст., шовкомотальною, швейною, взут. та ін. галузями; харч.— олійно-жировою, консервною, виноробною, кондитерською (Фергана, Коканд, Маргілан, Кува, Ташлак, Яйпан) галузями. Важливе значення для розвитку землеробства має зрошування (Ісфайрам-Шахімарданська, Сохська та Ісфаринська зрошувальні системи, Великий Ферганський, Пд. Ферганський та ін. канали, Каркіданське й Сохське водосховища). Бл. 70 % валової с.-г. продукції припадає на рослинництво. Гол. його галузь — бавовництво в поєднанні з шовківництвом (1-е місце в Узб. РСР за виробн. коконів). Вирощують також зернові (кукурудза, пшениця, рис), картоплю, овоче-баштанні культури; садівництво (гранат, інжир, яблуні, персики, абрикоси), виноградарство (висо-коцукристі столові сорти винограду). Тваринництво м'ясо-мол. напряму. Розводять велику рогату худобу, овець і кіз (у передгірних районах), свиней. В області розвинутий залізничний (залізнична колія Коканд — Маргілан — Андижан — Наманган — Коканд, від неї відгалужується вітка Маргілан — Кизил-Кія), автомоб. (автошляхи: Ферганський кільцевий, а також Фергана — Коканд— Ленінабад — Ташкент, Коканд— Ангрен — Ташкент), трубопровідний (газопроводи: Бухара — Фергана, Ходжаабад — Фергана — Кувасай, Пд. Сох — Фергана, Пн. Сох — Коканд) транспорт. У Фергані та Коканді — аеропорти. У Ф. о.— політех. та пед. ін-ти (Фергана), пед. ін-т (Коканд), 22 серед. спец. навч. заклади, Узб. н.-д. ін-т шовкової пром-сті (Маргілан). 6 музеїв, у т. ч. креєзнавчі в Фергані й Коканді, літ. ім Г. Гуляма в Коканді, меморіальний Ю. Ахунбабаєва в Маргілані, музей ім. У. Юсупова в Ферганському р-ні. Театри: рос. драм. та узб. муз. драми і комедії у Фергані, муз.-драм. у Коканді. Курорти: Шахімардан (кліматичний), Чи-міон (бальнеологічний), 7 санаторіїв, будинки відпочинку.

А. Салієв.

ферганська область - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази