Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow У-українська arrow УДІЛЬНІ ЗЕМЛІ
   

УДІЛЬНІ ЗЕМЛІ

— в дореволюц. Росії землі, які належали імператорській родині. До видання Павлом І указу "Установлення про імператорську фамілію" (1797) називалися двірцевими. Були в користуванні удільних селян і поділялися на дві групи: постійний (тягловий) наділ, що складався з придатних для землеробства земель, і запасні землі. Користування постійним наділом було обов'язкове, запасним — добровільне. Кількість У. з. постійно зростала за рахунок казенних: протягом 1797—1897 у відання департаменту уділів (з 1892 — гол. управління уділів) перейшло 27 555 тис. дес. казенних земель. У 50-х рр. 19 ст. в користуванні удільних селян перебувало 3 161 556 дес. придатної землі, що становила тяглові наділи, і 405 072 дес. запасної. У. з. були в основному зосереджені в районах Поволжя, Уралу, Кавказу, Криму. На Україні незначна кількість У. з. була в Катеринославській, Харків., Чернігівській губерніях. У. з. ліквідовано після Лютневої революції 1917.

Літ.: Боголюбов В. А. Удельные крестьяне. В кн.: Великая реформа, т. 2. М., 1911; Зайончковский П. А. Отмена крепостного права в России. М., 1968.

В. М. Кулаковський

 

Схожі за змістом слова та фрази