Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow танг-тая arrow ТАНЗАНІЯ
   

ТАНЗАНІЯ

Об'єднана Республіка Танзанія — держава у Сх. Африці. Складається з материкової частини (Танганьїка) і острівної (о-ви Занзібар і Пемба). На Сх. омивається водами Індійського ок. В адм. відношенні поділяється на 20 областей і одне місто, прирівняне до області.

Державний лад. Т.— республіка. Входить до Співдружності, очолюваної Великобританією. За конституцією 1977 глава д-ви і уряду — президент, який обирається населенням на 5 років. Законодавча влада належить президенту і парламенту — Нац. асамблеї (239 депутатів), строк повноважень якої 5 років; виконавча — президенту і урядові. З 1980 на острівній частині Т.— Занзібарі почала діяти власна конституція, за якою на островах законодавчу владу здійснюють президент і парламент— Рада представників з строком повноважень 5 років. Функції уряду виконує Революц. рада Занзібару.

Природа. Берегова лінія розчленована численними невеликими бухтами. Більшу частину тер. Т. займає плоскогір'я заввишки 1000— 1500 м, над яким підносяться окремі столові гори та вулкани, серед них згаслий вулкан Кіліманджаро вис. 5895 м (найвища вершина Африки). Вздовж узбережжя — примор. рівнина. Поклади алмазів, золота, олова, вольфраму, титану, поліметалевих, ніобієвих руд, рідкісноземельних металів, вугілля, слюди, оптичного кварцу, дорогоцінного каміння, апатиту, графіту, слюди, кам. солі, магнезиту та ін. Клімат екваторіальний, мусонний. Пересічна т-ра найтеплішого місяця (жовтня) від +20 до +27°, найхолоднішого (липня) — від +12, +15° до + 20, +22°. Опадів 500—1500 мм на рік. Річки переважно короткі, порожисті, найбільші з них — Руфіджі, Рувума і Пангані. На тер. Т. частково розташовані великі озера Вікторія, Танганьїка, Ньяса (Малаві). Поширені коричнево-червоні, місцями червоно-бурі грунти; на великих висотах — гірські гумусно-фералітні грунти. На Зх. та Пд. переважають тропічні сухі листопадні рідколісся, в посушливих центр. і пн.-сх. районах — сухі низькотравні савани з акаціями та колючими чагарниками, на гірських схилах — вологі вічнозелені ліси, на узбережжі — мангрові ліси. У Т.— національні парки Серенгеті, Лейк-Маньяра та ін., резервати Гомбе, Меру, Кіліманджаро та ін. Населення. Переважна більшість населення Т.— афр. народи, які говорять мовами банти (належать до мовної підгрупи бенуе-конго). Найчисленніші з них: ньямвезі (3,7 млн. чол., тут і нижче 1978, оцінка), суахілі (1,5 млн. чол.), хехе, бена, погоро (заг. чисельність — 1,2 млн. чол.), маконде (1 млн. чол.) та ін. Держ. мови — суахілі й англійська. Пересічна густота нас.— 19,2 чол. на 1 км2 (1980). Міське населення становить 10 %. Найбільші міста: Дар-ес-Салам, Занзібар, Танга, Мванза.

Історія. Корінним населенням Т. були народи, близькі до бушменів. На поч. нової ери тер. Т. зайняли банту і пілоти. В 7—8 ст. тер. Т. почали заселяти араби. В 16 ст. узбережжя і острови Т. були захоплені португальцями. В 18 ст. їх витіснили араби Оманського султанату. На поч. 19 ст. о. Занзі бар і узбережжя Т. перебувало під владою султанатів Маскату. В 1856 внаслідок поділу Маскату утворився незалежний Занзібарський султанат. У 1884 материкову частину Т. захопила Німеччина. В 1890 Занзібар став англ. протекторатом. Після 1-ї світової війни 1914—18 материкова частина Т. (здобула назву Танганьїки) стала підмандатною тер. Великобританії, а після 2-ї світової війни 1939—45 — підопічною тер. ООН під англ. управлінням. Місц. населення вело постійну боротьбу проти колонізаторів (нар. повстання 1888—89, 1891—97 1905—07), яка особливо посилилася після 2-ї світової війни. Боротьбу народу Танганьїки очолила партія Афр. нац. союз Танганьїки (ТАНУ; засн. 1954), на Занзібарі — Партія Афро-Шіразі (АШП; засн. 1957). 9.ХІІ 1961 проголошено незалежність Танганьїки, 10.XII 1963 — Занзібару. В 1961 Танганьїка встановила дипломатичні відносини з СРСР. 12.1 1964 на Занзібарі відбулася антифеод. революція, в результаті якої султан був позбавлений влади і вигнаний з країни. 26.IV 1964 Танганьїка і Занзібар утворили Об'єднану Республіку Танзанія. В країні здійснюються прогресивні соціально-екон. перетворення. Зовн. політика Т. має антиімперіалістичний характер, базується на неприєднання принципі. Т. надає підтримку боротьбі народів Намібії і ПАР проти колоніалізму, расизму і апартеїду. З 1961 Т.— член ООН. Т.— член Організації африканської єдності, асоційований член Європейського економічного товариства. Між Т. і СРСР підписано ряд угод про торг. культур., наук. співробітництво (1977), про повітр. сполучення (1978). Правлячою і єдиною парті єю в країні є Чама ча мапіндузі (Революційна партія), засн. 1977 на основі розпущених ТАНУ і АШП. Профспілкове об'єднання — Союз робітників Т. (засн. 1978).

Ю. І. Патлажан.

Господарство. Т.— агр. країна. Після проголошення незалежності відбулися значні соціально-екон. перетворення — закладено основи розвитку нац. економіки. Націоналізовано банки, страхові компанії та ін., під контроль д-ви перейшли земля, надра, ліси, транспорт, зв'язок, енерг. ресурси, окремі пром. підприємства, частина зовн. торгівлі, на селі створюються кооперативи (т. з. уджамаа). Проте іноз. капітал продовжує утримувати певні позиції в економіці країни. У с. г. створюється 36,1 % валового внутр. продукту і зайнято понад 80 % самодіяльного населення. В обробітку — менше 25 % придатної для цього землі. Основа с. г.— землеробство. Гол. експортні культури (збір, тис. т, 1981): сизаль — 73,8 га гвоздика — 12 (1980), за експортом яких Т..посідає провідне місце в світі, бавовник — 53,7, кава — 67,3, чай — 16,4, горіхи кеш'ю—34,1, кокосова пальма, кардамон, піретрум. Для власного споживання вирощують пшеницю, кукурудзу, рис, просо, сорго, ямс, маніок, батат, цукр. тростину. Тваринництво розвинуте слабо внаслідок поширення мухи цеце та нестачі води на пасовищах. Поголів'я (млн., 1981): великої рогатої худоби — 13,2, овець і кіз — 10,0, свиней — 0,08. На узбережжі розвинуте рибальство. Щороку виловлюють бл. 280 тис. т риби. На пром-сть припадає 6,4 % валового внутр. продукту. На експорт у невеликій кількості видобувають алмази, золото, кам. сіль, олово, вольфрам, магнезит, слюду. Обробна пром-сть представлена окремими підприємствами нафтопереробної, хім., металург., автоскладальної, по складанню радіоприймачів, цем., металообр., фарм., шкіряно-взут., текст., деревообр., харчосмакової (у т. ч. тютюнової) пром-сті. Розвинуті ремесла. В 1981 було вироблено 750,4 млн. кВт · год електроенергії (переважно на ГЕС). Гол. пром. центри — Дар-ес-Салам і Танга. Розвивається туризм. Довж. (тис. км, 1981): з-ць — 4, автошляхів — бл. 26 (у т. ч. 2,7 з твердим покриттям). Гол. мор. порт і між-нар. аеропорт — Дар-ес-Салам. З Т. вивозять каву, бавовну, гвоздику, горіхи кеш'ю, сизаль, тютюн, чай, алмази; довозять машини і устаткування, нафту і нафтопродукти, прод. товари та ін. Осн. торг. партнери — Великобританія, США, Японія. Розвиваються екон. зв'язки з СРСР. Грош. одиниця — танзанійський шилінг. 8,4 шилінга = 1 дол. США (вересень 1981)

І. Л. Шевченко.

Медичне обслуговування. За даними ВООЗ.1969 в країні було 18,9 тис. лікарняних ліжок (14,3 ліжка на 10 тис. ж.), більшість з яких належить держ. лік. закладам. Мед. допомогу 1975 подавали 830 лікарів (0,5 лікаря на 10 тис , ж.), 30 зубних лікарів та 39 фармацевтів. Підготовка мед. кадрі" | здійснюється на мед. ф-ті ун-ту в Дар-ес-Саламі, в мед. ін-ті Макерере в Уганді.

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. Завдяки здійсненню широкої кампанії по ліквідації неписьменності процент неписьменних 1982 знизився до 15. У 1977/78 навч. р. в Т. запроваджено заг. обов'язкове безплатне навчання всіх дітей віком від 7 до 14 років. Усі види навчання безплатні. Більшість навч. закладів державні. Строї навчання у поч. школі 7, у середній — 6 (4 + 2) років. Викладання у поч. школі та на курсах ліквідації неписьменності — мовою суахілі, в серед. га вищій школі — англійською. В 1982/83 навч. р. у поч. школах налічувалося понад 3,7 млн. учнів, у серед. навч. закладах (1980/81) — 80,1 тис. Ун-т у Дар-ес-Саламі (засн. 1961; 1980/81 навч. р.— понад 3, 4 тис. студентів). Є ін-ти й коледжі, що не дають вищої освіти: Нац. пед. коледж у м. Корогве, Тех. коледж у Дар-ес-Саламі, коледж "Ківуконі" по підготовці партійно-госп. кадрів у Дар-ес-Саламі (засн. 1967). Наук. роботу в країні координує Нац. рада наук. досліджень (засн. 1972), працюють Ін-т мед. досліджень (засн. 1943) у м. Мванза, Ін-і малярії і трансмісивних захворювань (засн. 1949) у м. Танга, Ін-т тропічної паразитології (засн. 1962) у м. Аруша, дослідницька орг-ція мор. рибальства (засн. 1950) у Занзібарі, н.-д. установи в галузі л-ри Сх. Африки, мови суахілі, лісового г-ва — в Дар-ес-Саламі. Нац. центр. б-ка в Дар-ес-Саламі (засн. 1967) з філіалами в 13 містах, б-ка ун-ту (засн. 1961), Нац. музей Т. (засн. 1937) у Дар-ес-Саламі, Держ. музей (засн. 1925) у Занзібарі, Геол. музей у Додомі. в. з. Клепиков. Преса, радіомовлення, телебачення. В 1981 в Т. видавалося понад 20 газет і журналів. Основні видання: газети — щоденні "Ухуру" ("Свобода", з 1961, мовою суахілі) — орган партії Чама ча мапіндузі [недільне видання "Мзалендох ("Патріот")], "Дейлі ньюс" ("Щоденні новини", з 1972, англ. мовою) — орган уряду [недільне видання "Санді ньюс" ("Недільні новини")], щотижнева "Мфанья казі" ("Робітник", з 1964, мовою суахілі) і щомісячний журнал "Нчі єту" ("Наша країна", з 1964, мовою суахілі) — урядовий. Танзанійське інформ. агентство ШІХАТА (Шіріка ла хабарі ла Танзанія) засн. 1976, урядове. Радіомовлення — з 1956. Радіо Т.— урядова служба, веде передачі англ., суахілі, а також ін. місц. афр. мовами. Радіо Танзанія — Занзібар — урядова служба, веде передачі суахілі мовою. З 1973 існує телебачення на Занзібарі.

Література розвивається суахілі новою та англ. мовою. Найраніша пам'ятка мовою суахілі — "Утенді Харекалі" (між 1711 і 1728). Класична л-ра (18 — поч. ст.) розвивалася переважно в рамках кількох поетичних форм, гол. чин. утенді (вірші епічного й дидактичного змісту) та машаїрі (політ. вірші чи вірші про кохання). Найзначніші поети 18—19 ст.: Саїд Айдарус, Саїд Абдалла, Муяка бін Хаджа аль-Гасані, Мван Купон. Основоположник сучас. л-ри мовою суахілі — поет і прозаїк Р. Шаабан, автор книг "Кусадікіка" (1941), "Моє життя" (1949, є рос. переклад), "Хвала Сіті Бінті Саад" (1958). Літературі англійською мовою, що розвивається з 60-х рр. 20 ст., притаманні різноманітність жанрів і гостра соціальна проблематика. Найвідоміші сучас. прозаїки: Дж. Мбонде (роман "Життя Маконде", збірка новел "Тягар Чорної Африки", зб. казок "Бегемот Х'юго"), П. П. Паланго (роман "Смерть під сонцем", 1968), Г. Рухумбіка (роман "Селище в Ухуру", 1969), Г. Калімугого (повість "Той, хто насмілився померти". 1973), М. Нжеру, М. Руг'єндо, Р. Нгете. Серед поетів — Б. Теджані, Р. Роберте, С. Нгузо, X. Окот-Ог'єндо, К. Хаулі, Н. Бірінгхазе. Розвиток драматургії пов'язаний з іменем X. Менсона.

В. К. Кухалашвілі

Архітектура та образотворче мистецтво. В містах, які виникли в період араб. панування (7—8 ст.) та під впливом мусульман. зодчества (9—15 ст.), збереглися численні палаци, мечеті (Велика мечеть у Кілва-Кісівані та ін.), житл. будинки. З кін. 19 ст. почали розвиватися портові міста (Дар-ес-Салам), торг. центри (Моші, До дома), які забудовувалися за проектами європ. архітекторів (Культурний центр у Моші, 1948—50, арх. Е. Май). У 60-х рр. створено проект планування м. Занзібара. Нар. житло — прямокутні у плані будинки з конічними або плоскими дахами, а також хатини, неоднакові за формою у різних народів — округлі, у вигляді великих кошиків з галереєю, конусоподібні намети. В окремих районах Т. збереглися наскельні розписи, що належать до часів верхнього палеоліту і неоліту. Великого поширення набули культова скульптура з дерева або глини з зображенням людей або тварин, маски. Після 1964 складається нац. школа живопису (художники С. Дж. Нтіро, В. Ма-ча, Ф. К. Мзанги, Т. Ф. Абдулла). Розвиваються різні види декоративно-ужиткового мистецтва: різьблення на дереві, плетіння, гончарство.

Музика, театр, кіно. Музика побутує в усній традиції. Танець поєднується зі співом (переважно хоровим) та інструм. супроводом (барабани). Існують мішані та роздільні (тільки для жінок або чоловіків) танці. Муз. інструменти: барабани (нгома), труби (барагуму — з рогів антилопи), флейти (бамбукові та тростинні — філімбі), струнний зезе (типу скрипки), цитри (літунгу та енанга), ксилофони (маримба, мбіра), дзвіночки, тріскачки, свистки. Місіонери насаджували європ. церк. музику. Під впливом зх. муз. культури розвиваються різні форми поп-музики. Діє Секція музики і театру М-ва у справах культури та молоді Т. (збирає і обробляє фольклор, створює колекції нац. муз. інструментів). У 1963 створено Нац. фольклорний ансамбль. Профес. музикантів готують ф-т мистецтв, музики й театру Дар-ес-Саламського ун-ту, консерваторія в Дар-ес-Саламі, коледж мистецтв у Чангомбі. Серед сучас. композиторів — Е. Макала, Л. Філліпо, Мщомі, Майягіло. В роки колоніалізму на тер. Т. діяли аматорські англ. трупи. Після завоювання незалежності сформувались афр. колективи, які почали ставити спектаклі на місц. теми мовами англ. і суахілі. В 1967 в Дар-ес-Саламському ун-ті відкрилося театр. відділення. В 1968 при молодіжній орг-ції Нац. служба створено пересувну трупу. В Т. існує держ. кінокорпорація, 1972 стала до ладу кіностудія. Серед худож. фільмів —"Боротьба бідної людини" (1973, реж. О. Кітана).

Літ.: Чижов Н. Н. Танзания. М., 1972; Кацман В. Я. Сонременная Танзания. М., 1977; Объединенная Республика Танзания. Справочник. М., 1980; Литературы Танзании, Кении, Уганды, Малави. В кн.: Современные литературы Африки. Восточная и Южная Африка. М., 1974; Жуков А. А. Культура, язык и литература суахили. Л., 1983.

танзанія - leksika.com.uaтанзанія - leksika.com.uaтанзанія - leksika.com.uaтанзанія - leksika.com.uaтанзанія - leksika.com.uaтанзанія - leksika.com.uaтанзанія - leksika.com.uaтанзанія - leksika.com.uaтанзанія - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази