Михайло Васильович [н. ЗО.ХІ (13.ХІІ) 1910, Томськ] — рос. рад. архітектор, нар. арх. СРСР (з 1970), дійсний чл. АМ СРСР (з 1979). Член КПРС з 1961. В 1935—38 навчався в Моск. архіт. ін-ті. З 1960 — гол. арх. Москви. Серед робіт — житл. будинки на площі Повстання (1950—54), на Хорошевському шосе (1950), вул. Чайковського (1952) і Куусінена (1956), планування й забудова житл. р-ну Хорошево-Мневники (з 1960), Кремлівський Палац з'їздів (1959—61), забудова проспекту Калініна (1964—69; іл. див. на окр аркуші до ст. Містобудування, т. 7, с. 432—433) з комплексом будівель РЕВ (1969; іл. див. т. 1, с. 224—225), планування й забудова житл. масиву Тропарьово (1975—80), спорт. комплекс "Олімпійський" (1975— 80, у співавт.), центр міжнар. торгівлі (1974—81), всі — в Москві; курортний комплекс на Піцун-ді (1959—67), павільйон СРСР на Всесвітніх виставках у Монреалі (1967) та Осаці (1970). Один з авторів генплану розвитку Москви (з 1971 до 1985). Делегат XXVI з'їзду КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 10-го скликання. Нагороджений орденом Леніна, ін. орденами, медалями. Ленінська премія, 1962. Державна премія СРСР. 1949, 1980.
Тв.: Город для человека. М., 1980.
