(ГСРР) - рад. республіка, проголошена 15.VП 1920 Декларацією тимчасового Рад. уряду Сх. Галичини - Галицького революційного комітету (Галревкому) під час визвольного походу Червоної Армії на зх.-українські землі влітку 1920 (див. Радянсько-польська війна 1920). Організатором і керівником рад. будівництва у Сх. Галичині була Комуністична партія Сх. Галичини. ГСРР займала територію, що становила бл. третини всієї Сх. Галичини. Столицею ГСРР був Тернопіль. До складу уряду ГСРР входили В. П. Затонський (голова), М. Л. Баран (заст. голови), А. Г. Бараль, М. В. Левицький та ін. ЦК РКП(б) на чолі з В. І. Леніним та ЦК КП(б)У приділяли постійну увагу Галревкомові, подавали йому велику допомогу. Першим актом Галревкому став декрет від 1.VIII 1920 "Про встановлення Радянської влади в Галичині", яким було скасовано всі органи бурж.-поміщицького панування, а владу передано до рук ревкомів. Проголошувалась націоналізація пром. підприємств, банків, наземних і підземних багатств, конфіскація поміщицьких, церковних і монастирських земель, відокремлення церкви від держави і школи від церкви. Було запроваджено 8-го динний робочий день тощо. Серед трудящих мас ширився рух за об'єднання ГСРР з УРСР.
В кінці серпня 1920 Галревком розгорнув підготовчу роботу по виборах постійних органів Рад. влади і скликанню Всегалицького з'їзду Рад, але здійснити ці заходи не вдалося в зв'язку з наступом польс. загарбників і відступом Червоної Армії з тер. Зх. України. Хоча ГСРР існувала лише два місяці (до 23. IX 1920), вона лишила глибокий слід у свідомості трудящих зх.-укр. земель, надихала їх на боротьбу за соціальне і нац. визволення.
