макія (франц. maquis, італ. macchia) — угруповання рослин переважно з вічнозелених жорстколистих і колючих чагарників та невисоких дерев (мирт, олеандр, ялівець, суничне дерево, дика фісташка та ін.). Зарості М. характерні для середземноморських країн (поширені до вис. 700 м над р. м.). Аналоги М. трапляються у Сх. Азії та Пн. Америці (чапараль). М. виникають на місці кол. лісів і часто утворюють важкопрохідні зарості.
|
