Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дисц-дім arrow ДІАЛЕКТ
   

ДІАЛЕКТ

(грец.. - розмова, говір, наріччя) - територіальний, професійний або соціальний різновид загальнонародної мови. Д. здебільшого ототожнюють з говором. Територіальний Д. відображує відмінності в мові ще з часів родоплемінного й феод. ладу, а також ті, що виникли в зв'язку з пізнішим пересуванням населення. До професійного Д. звертаються люди однієї професії або одного роду діяльності. Соціальним Д. послугується певна соціальна група. Тер. Д. визначають за поділом мови на говірки, говори й наріччя та за діалектними рисами, поширеними в певних межах (у певному ареалі). В укр. мові за описовими даними й даними лінгвістичної географії визначено три групи тер. Д. (див. карту територіальних діалектів укр. мови). Д. є істор. категорією. Залежно від часу формування розрізняють Д. давні (старожитні) й нові (новітнього формування), серед яких виділяють мішані й переселенські. На межі говорів є перехідні Д. Деякі Д. стають основою літ. мови (так, середньо наддніпрянські лягли в основу сучас. укр. літ. мови). Під дією літ. мови, особливо за доби соціалізму, триває нівеляція Д. Див. також Арго, Жаргон. Карту див. на окремому аркуші, с. 192-193.

Літ.: Кобилянський Б. В. Діалект і літературна мова. К., 1960; Аванесов Р. И. Описательная диалектология и история языка. В кн.: Славянское языкознание. М., 1963; Жирмунский В. М. Проблемы социальной диалектологии. "Известия АН СССР. Серия литературы и языка", 1964, т. 23, в. 2; Діалектні групи і говори української мови. Одеса, 1975.

І. О. Варченко.