(від тип і грец. — вигляд, форма, обрис) — сукупність ознак мінералів і мінеральних асоціацій, за якими можна судити про процеси й умови, в яких вони утворюються. Типоморфні властивості (ознаки) мінералів, типоморфні мінерали й асоціації безпосередньо характеризують умови середовища мінералоутворення (лужності, кислотності, парціального тиску газів, складу розчинів або розплавів тощо). До типоморфних властивостей мінералів належать: типоморфізм конституції мінералів, включень в мінералах, обрису, габітусу й анатомії кристалів та зерен мінералів, фіз. властивостей мінералів. Поняття "типоморфізм мінералів" ввів австр. мінералог Ф. Бекке 1903. Т. м.— одна з основних проблем сучас. Мінералогії. Типоморфні ознаки мінералів мають велике значення при оцінці рудоносності геол. утворень і розшуках родовищ корисних копалин.
В. І. Павлшиин.
