Гай (Gaius Marius; бл. 157, Цереате, біля Арпінума — 86 до н. е., Рим) — римський полководець і політ. діяч. Відображав інтереси вершників. Нар. трибун 119 до н. е., претор 115 до н. е., консул 107, 104—101, 86 до н. е. Відзначився перемогами у війнах проти тевтонів (102 до н. е.) та кімврів (101 до н. е.) в Югуртинській війні. Здійснив реформу армії (набір бідняків, професіоналізація війська). В останні роки життя вів боротьбу проти оптиматів, очолених Суллою.
|
