(Тальвя; Талфя; справж. ім'я та прізв.— Тереза Альбертіна Луїза фон Якоб-Робінсон; 26.І 1797, Галле — 13.IV 1870, Гамбург) — нім.-амер. письменниця, літературознавець, фольклорист і перекладачка. Дочка Л. Г. К. фон Якоба. В 1806—09 проживала в Харкові, де батько працював професором ун-ту. Тут вивчила укр. мову, познайомилася з укр. фольклором і л-рою. В 1809—16 жила в Петербурзі. Повернувшись до Німеччини, переклала серб. нар. пісні (т. 1—2, 1825—26). У 1834 виїхала до СІЛА. Тут опублікувала статті "Про мову індіанців Америки" (1834), "Життя Гете", "Іспанські народні поети" (обидві — 1852), "Поети півдня Франції" (1853) тощо. В 1838 у Відні познайомилася з О. Бодянським. У статтях "Історичний огляд слов'янської мови в її різноманітних діалектах" (англ.— 1834, нім. перекл.— 1837), "Козаки і їхні історичні пісні" (нім.— 1869) і кн. "Історичний огляд мов і літератури слов'янських народів з нарисом їхньої народної поезії" (англ.— 1850, нім. перекл.— 1852) подала інформацію про територію і мову укр. народу, про творчість І. Котляревського, Є. Гребінки і. Г. Квітки-Основ'яненка, висловлювала захоплення укр. фольклором, навела у своєму перекладі шість укр. нар. пісень, в т. ч. про Г. Чурая і М. Пушкаря (за "Запорожской стариной" І. Срезневського), "Пісню про Саву" (за збіркою Ф. Л. Челаковського), пісню "Віють вітри, віють буйні" з "Наталки Полтавки" І. Котляревського (за зб. І. Сахарова; це був перший переклад англ. мовою уривка укр. літ. твору). Два переклади Т. вміщено в кн. О. М. Николюкіна "Литературные связи России и США" (М., 1981).
В. Т. Полек.
