Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow тб-тел arrow ТЕЛЕСКОП
   

ТЕЛЕСКОП

(від грец.— далекоглядний) — оптичний астрономічний інструмент для дослідження космічних об'єктів. Збирає енергію від об'єкта і будує його зображення, яке можна розглядати оком або реєструвати астроспектрографом, астрофотометром чи іншими пристроями. За оптичною схемою Т- поділяють на лінзові (рефрактори), дзеркальні (рефлектори) та дзеркально-лінзові (напр., меніскові телескопи). Для розрахунку Т., як і ін. оптичних систем, використовують формули геометричної оптики. Більшість Т. монтують на установці, яка дає можливість наводити їх на світило і стежити за ним. Деякі Т. встановлюють нерухомо. За допомогою їх вивчають лише певні ділянки зоряного неба. Т. поділяють на астрофізичні — для дослідження зір, планет, туманностей, Сонця (коронограф та ін, сонячні Т.) тощо і астрометричні, напр. Меридіанний круг. Для дослідження космічних об'єктів у радіодіапазоні електромагнітних хвиль використовують радіотелескопи. Перший Т. збудував 1609 Г. Галілей на основі зорової труби. Пізніше Т. розробляли Й. Кеплер, Д. Грегорі, В. Гершель та ін. У 2-й пол. 20 ст. в СРСР і США ведуться роботи по створенню великих Т. зі складеними дзеркалами. Такий Т. є, зокрема, на Кримській астрофізичній обсерваторії АН СРСР. Для спостерігання ультрафіолетового випромінювання космічних об'єктів Т. встановлюють на штучних супутниках Землі. Див. також Обсерваторії та інститути астрономічні, Спеціальна астрофізична обсерваторія АН СРСР.

Іл.. див. до ст. Астрономічні інструменти.

Літ.: Михельсон Н. Н. Оптические телескопы. Теория и конструкция. М., 1976; Астрономический календарь. Постоянная часть. М., 1981.

 

Схожі за змістом слова та фрази